Джон фон Нейман

американський математик угорського походження

Джон фон Не́йман чи Джон фон Но́йман (англ. John von Neumann), Нейман Янош Лайош (угор. Neumann János Lajos; Йоганн фон Нойман (нім. Johann von Neumann; 28 грудня 1903 — 8 лютого 1957) — американський математик угорського походження, що зробив значний внесок у квантову фізику, функціональний аналіз, теорію множин, інформатику, економічні науки та в інші численні розділи знань. Він став засновником теорії ігор разом із Оскаром Морґенштерном у 1944 році. Розробив архітектуру (так звану «архітектуру фон Неймана»), яка використовується в усіх сучасних комп'ютерах.

Джон (Янош) фон Нейман
угор. margittai Neumann János Lajos
Ім'я при народженні угор. Neumann János Lajos
Народився 28 грудня 1903(1903-12-28)[1][2][…]
Будапешт, Угорське королівство[d], Австро-Угорщина[4]
Помер 8 лютого 1957(1957-02-08)[4][3][…] (53 роки)
Walter Reed Army Medical Centerd, Вашингтон, США[6][7]
·рак головного мозку[d][3]
Поховання цвинтар Принстонаd[8]
Місце проживання США
Країна Австро-УгорщинаУгорщина, США США
Діяльність математик, інформатик, фізик, економіст, викладач університету
Alma mater Будапештський університет
Галузь математика, фізика, інформатика
Заклад Принстонський університет[3]
Університет Фрідріха-Вільгельма[d][3]
Комісія з атомної енергії США[9]
Гамбурзький університет[3]
Інститут перспективних досліджень[3]
Armed Forces Special Weapons Projectd[3]
Ballistic Research Laboratoryd[3]
Naval Ordnance Laboratoryd[3]
Лос-Аламоська національна лабораторія[3]
Посада голова[3]
Вчителі Ласло Рац і Gábor Szegőd
Аспіранти, докторанти Donald B. Gilliesd[10]
Maurice Pryced[10]
Israel Halperind[10]
Friederich Ignaz Mautnerd[10]
John Patterson Mayberryd[10]
Членство Національна академія наук США[11]
Американська академія мистецтв і наук[12]
Американське філософське товариство[13]
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія деї Лінчеї[13]
Лондонське математичне товариство[14]
Інститут математичної статистикиd[15]
Економетричне товариство[16]
Комісія з атомної енергії США[13]
Відомий завдяки: теорія ігор
квантова фізика,
архітектура фон Неймана
Батько Max von Neumannd
Мати Margaret Neumannd
У шлюбі з Клара Дан фон Нейман[3]
Mariette Kövesid[17]
Діти Marina von Neumann Whitmand
Нагороди

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Джон фон Нейман у Вікісховищі

Біографія ред.

Янош Лайош Нейман народився в Будапешті (Австро-Угорська імперія). Він був старшим з трьох синів у єврейській сім'ї заможного будапештського банкіра Макса Неймана (угор. Neumann Miksa) і Маргарет Канн (угор. Kann Margit). Янош, або просто «Янсі», був незвичайно обдарованою дитиною, цікавився математикою, природою чисел і логікою навколишнього світу.

1911 року вступив до Лютеранської гімназії. 1913 року його батько отримав дворянський титул, і Янош разом з австрійським і угорським символами знатності — частка фон (von) до австрійського прізвища і титулом Маргиттаї (Margittai) в угорському іменуванні — став називатися Янош фон Нейман або Нейманом Маргиттаї Янош Лайош. Під час викладання в Берліні та Гамбурзі його називали Йоганном фон Нейманом. Пізніше, після переїзду в 1930-тих роках до США, він своє ім'я на англійський зразок змінив на Джон. Цікаво, що брати фон Неймана після переїзду в США отримали зовсім інші прізвища: Воннеуманн (Vonneumann) і Ньюман (Newman).

Джон Фон Нейман здобув ступінь доктора філософії з математики (з елементами експериментальної фізики і хімії) в університеті Будапешта у 23 роки. Одночасно він вивчав хімічну інженерію у швейцарському Цюриху (Макс фон Нейман вважав професію математика недостатньою для того, щоб забезпечити надійне майбутнє сина). З 1926 по 1930 роки Джон фон Нейман був приват-доцентом в Берліні.

У 1930 році фон Нейман був запрошений на викладацьку посаду в американський Принстонський університет. Був одним з перших запрошених на роботу в заснований в 1930 році науково-дослідний Інститут перспективних досліджень (англ. Institute for Advanced Study), що також розташовувався в Принстоні, де з 1933 року і до самої смерті посідав професорську посаду.

У 1936—1938 роках Алан Тюрінг захищав в інституті під керівництвом Алонзо Черча докторську дисертацію. Це сталося незабаром після публікації в 1936 році статті Тюрінга «On Computable Numbers with an Application to the Entscheidungs problem», яка включала концепції логічного проєктування та універсальної машини. Фон Нейман, поза сумнівом, був знайомий з ідеями Тюрінга, проте невідомо, чи застосовував він їх в проєктуванні IAS-машини десять років опісля.

У 1937 році фон Нейман став повноправним громадянином США. У 1938 він був нагороджений премією імені М. Бохера за свої роботи в області аналізу.

Фон Нейман був одружений двічі. Вперше він одружився з Марієтт Кевеші (Mariette Kövesi) в 1930 році. Фон Нейман навіть погодився перейти в католицтво, щоб догодити її сім'ї. Шлюб розпався в 1937 році, а вже в 1938 він одружився з Кларою Ден (Klara Dan). Від першої дружини у фон Неймана народилася дочка Марина — в майбутньому відомий економіст.

У 1957 році фон Нейман захворів на рак кісток, який, можливо, спричинило радіоактивне опромінювання при дослідженні вибуху атомної бомби та його наслідків в Тихому океані або, можливо, при подальшій роботі в Лос-Аламосі, штат Нью-Мексико (його колега, піонер ядерних досліджень Енріко Фермі, помер від раку шлунка в 1954 році). Через кілька місяців після постановки діагнозу фон Нейман помер у важких муках.

Внесок в науку ред.

Внесок фон Неймана у розвиток багатьох галузей математики є значним. Перші його роботи, написані під впливом Давида Гільберта, присвячено основам математики. Нейман запропонував загальноприйняте тепер означення ординала, він сформулював аксіому регулярності, що включена в аксіоматичні системи ZFC Цермело-Френкеля та NBG фон Неймана-Бернайса-Геделя. На основі цієї аксіоми фон Нейман розробив кумулятивну ієрархію універсуму. Визнанням внеску фон Неймана у теорію множин є загальноприйняте тепер позначення   класу усіх множин першою літерою прізвища фон Неймана. Коли Курт Гедель довів нездійсненність запропонованої Гільбертом програми, фон Нейман залишив дослідження у теорії множин та взявся до функціонального аналізу і його застосувань у квантовій механіці. Нейману належить чітке математичне формулювання принципів квантової механіки, зокрема, її ймовірнісна інтерпретація; його праця «Математичні основи квантової механіки» (Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik, 1932[18]) вважається класичною. 1932 року Нейман довів еквівалентність хвильової та матричної механіки. Дослідження основ квантової механіки спонукало його до глибшого вивчення теорії операторів і створення теорії необмежених операторів.

Праці Неймана справили вплив на економічну науку. Учений став одним з творців теорії ігор — галузі математики, яка вивчає ситуації, пов'язані з ухваленням оптимальних рішень. Застосування теорії ігор до розв'язання економічних задач виявилось не менш значним, ніж сама теорія. Результати цих досліджень було опубліковано в спільній з економістом О. Моргенштерном праці «Теорія ігор і економічна поведінка» (The Theory of Games and Economic Behavior, 1944).

Третьою галуззю наук, на яку мала вплив творчість фон Неймана, стала теорія обчислювальних машин і аксіоматична теорія автоматів. Справжнім пам'ятником його досягненням є власне комп'ютери, принципи дії яких було розроблено саме Нейманом (частково — спільно з Г. Голдстайном).

Бібліографія ред.

  • фон Нейман Дж. Избранные труды по функциональному анализу // Классики науки. — М. : Наука, 1987. — 375+369 с.
  • фон Нейман И. Математические основы квантовой механики = Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik. — М. : Наука, 1964. — 368 с.
  • фон Нейман Дж. Теория самовоспроизводящихся автоматов = Theory of Self-reproducing Automata. — М. : Мир, 1971. — 384 с.
  • фон Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение = Theory of Games and Economic Behavior. — М. : Наука, 1970. — 708 с.
  • Пуанкаре А., Эренфесты Т. и П., фон Нейман Дж. Работы по статистической механике. — Ижевск : РХД, 2011. — 282 с.

Вшанування ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118770314 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в г д е ж и к л м н п Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. а б Нейман Джон фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  6. Нейман Джон фон // Нейман Джон фон / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. Макро Н. John von Neumann: The Scientific Genius Who Pioneered the Modern Computer, Game Theory, Nuclear Deterrence, and Much More — 1992. — С. 380. — ISBN 0-679-41308-1
  8. http://www.cemeteryregister.com/search.asp?id=NJ_PRINCETON
  9. John von NeumannНаціональна академія наук США.
  10. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/20000935.html
  12. https://www.amacad.org/sites/default/files/academy/multimedia/pdfs/publications/bookofmembers/electionIndex1900-1949.pdf
  13. а б в NNDB — 2002.
  14. https://www.lms.ac.uk/sites/default/files/HONORARY%20MEMBERS_0.pdf
  15. Scientific Legacy DatabaseInstitute of Mathematical Statistics.
  16. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  17. https://home.csulb.edu/~cwallis/labs/computability/vn.html
  18. J. von Neumann (1932). Mathematische Grundlagen der Quantenmechanik. Berlin: Springer.  (нім.)
    J. von Neumann (1955). Mathematical Foundations of Quantum Mechanics. Princeton University Press.  (англ.)