Джон Джозеф Г'юз
Джон Джозеф Г'юз (англ. John Joseph Hughes; 24 червня 1797 — 3 січня 1864) — ірландський прелат римо-католицької церкви в Сполучених Штатах. Четвертий єпископ і перший архієпископ римо-католицької архієпархії Нью-Йорка з 1842 року по 1864 рік.[6]
Джон Джозеф Г'юз (John Joseph Hughes) | |
---|---|
Псевдо | D. D. Hughes |
Народився | 24 червня 1797[1][2][3] Тірон, Ірландія[d], Сполучене Королівство |
Помер | 3 січня 1864[1][2][3] (66 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Поховання | Собор Святого Патріка[4] |
Громадянство | Ірландське |
Національність | ірландець |
Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
Відомий завдяки | священик, архієпископ, релігієзнавець |
Alma mater | Семінарія Св. Марії |
Знання мов | англійська[5] |
Заклад | Фордгемський університет |
Посада | Archbishop of New Yorkd, Roman Catholic Bishop of New Yorkd і титулярний єпископ |
Попередник | John Dubois |
Наступник | John McCloskey |
Конфесія | католик |
Автограф | |
Г'юз народився і виріс в Ірландії, на півдні графства Тайрон. Він емігрував до США в 1817 році, і став священиком в 1826 році і єпископом в 1838 році. Мав велику популярність, здійснив величезний моральний і соціальний вплив на паству, будучи архієпископом в період великого зростання католицизму в США.[7]
Молодість
ред.Г'юз народився в селі Гамлет, в провінції Ольстер на півночі Ірландії. Він був третім з семи дітей Патріка і Маргарет (до шлюбу Маккенн) Г'юз.[8] Народився перед посиленням антикатолицьких законів в Ірландії, пізніше він зазначив, що, до його хрещення, він жив перші п'ять днів його життя на умовах «соціальної та цивільної рівноправності в найулюбленішому суб'єкті Британської імперії». Він і його родина пострадали від релігійних переслідувань в їх батьківщині, його покійній сестрі було відмовлено в католицьку поховання, проведеного священиком, і на самого Г'юза напала група оранжистів, коли він мав близько п'ятнадцяти років.
Він був посланий зі своїми старшими братами в школу в сусіднє село Augher, а потім навчався в гімназії в Aughnacloy.[9]
Його батько Патрік Г'юз був бідний але освічений фермер. Він був змушений піти зі школи і працювати у господарстві, однак він був відданий пізніше в учні садовника для вивчення садівництва. Його сім'я емігрувала в Сполучені Штати в 1816 році і оселилася в Чемберсбург,Пенсільванія. Джон приєднався до них там у наступному році[9]
Він зробив кілька невдалих спроб вступити в Маунтський університет Святої Марії, Emmitsburg, Меріленд, де він був тільки найнятий ректором, абатом Джоном Дюбуа, як садівник. У цей час він подружився з Елізабет Сетон (яка пізніше стала першою католицькою святою в США), на яку він справив добре враження і вона переконала Дюбуа прийняти його як студента. На додаток до його успішного навчання, він продовжував доглядати сад, і служив домашнім учителем латини й математики.
Священство
ред.Ще будучи семінаристом, Г'юз був покликаним служити в його рідну єпархію Філадельфії. 15 жовтня 1826 року Г'юз був висвячений на священика єпископом Конуеллі в храмі св. Джозефа[10]
Г'юза призначили в храм святого Августина у Філадельфії, де він допомагав отцю-августинцю Майклу Герлі. У тому ж році він був направлений на службу як місіонер у Бедфорд, де він забезпечив навернення декількох протестантів. У січні 1827 він був відкликаний у Філадельфію і призначений настоятелем храму Св. Джозефа. Пізніше він служив у храмі Св. Марії де частина пастви відкрито повстала проти єпископа, і яка була навернена Г'юзом. Він організував побудову храму Іоанна Богослова в 1832 році, що вважається одним з найкращих у штаті. До цього, в 1829 році він заснував дитячий будинок Св. Івана.
Приблизно в цей час Г'юз став займатися публічним захистом католицької віри перед пресвітеріанським пастором і сином Генерального прокурора США Джоном А. Брекінріджем, зокрема на предмет сумісності католицизму з американською свободою і республіканізмом. Кілька дебатів було між ними щодо цього. Г'юз проявив себе дуже добре проти своїх супротивників, відбивши напади на католицизм. Дебати призвели до його становлення як енергійного захисника католицизму в Америці. Його ім'я згадали коли стала вакантною посада помічника єпископа Філадельфії.
Єпископство
ред.Г'юз був призначений Папою Григорій XVI помічником єпископа єпархії Нью-Йорку 7 серпня 1837. Він був висвячений на єпископа в старому соборі Св. Патріка 7 січня 1838 єпископом Нью-Йорк, Джон Дюбуа, його колишнім ректором.
Одна з проблем, котра постала перед Г'юзом, після прибуття в Нью-Йорк, була суперечка між опікунами різних парафій в місті, відома як trusteeism. Єпископ оскаржив практику і законність цього явища і зумів перемогти на референдумі серед католиків в 1841 році.
Г'юз також активно виступав від імені ірландських іммігрантів, і спробував забезпечити державну підтримку парафіяльних шкіл. Він протестував проти стандартного використання протестантської Біблії короля Джеймса в державних школах, в суспільстві і в приватних організаціях, які діяли в Нью-Йорку. Коли він не зміг забезпечити державну підтримку церковних шкіл, він заснував незалежну католицьку шкільну систему, яка стала невід'ємною частиною структури Католицької Церкви. В 1884 році було остаточно постановлено, що всі парафії повинні мати школу і що усі католицькі діти повинні направлятися до цих шкіл.
Г'юз був призначений Апостольським Адміністратором єпархії 1842 році, у зв'язку з тим що в Дюбуа погіршилося здоров'я (помер 20 грудня 1842 р.). Він очолив єпархію, яка охоплювала весь штат Нью-Йорк і північ Нью-Джерсі, маючи близько 40 священнослужителів і католицької населення приблизно в 200 000 в той час.
Г'юз був активим противником квакерського руху аболіціонізму, котрий спричинив громадянську війну в США. Заснував газету Нью-Йорк Фрімен. У 1850 році він виступив з промовою під назвою «Західний протестантизм і його причини», в якій він оголосив потребу дій римо-католиків у справі навернення усіх язичницьких і протестантських народів.
Архієпископ
ред.Г'юз став архієпископом 19 липня 1850 року, коли єпархія була зведена в статус єпархії Папи Пія IX. Був присутній на проголошенні догми РКЦ про Непорочне Зачаття папою Пієм IX в Римі.
Г'юз обіймав посаду архієпископа аж до своєї смерті. Він був спочатку похований в старому соборі св. Патріка, але його останки були ексгумовані в 1882 році і перепоховані в склепі під вівтарем нового собору.
Спадщина
ред.- У Нью-Йорку Г'юз заснував Коледж Св. Джона (в даний час Фордхемський університет) і, до його адміністрації, запросив різні католицькі товариства, серед них Товариство Ісуса. *Була заснувана Академія Сент-Вінсент (нині коледж Маунт Сент-Вінсент).
- Розпочав будівництво Собору св. Патріка на П'ятій авеню між 50-ю і 51-ю вулицями, закладений 15 серпня 1858 року. Собор був завершений після його смерті. У той час, через свою віддаленості в, ще сільській, частині тодішнього Мангеттена, новий собор мав в пресі, протягом багатьох років, назву «Г'юз Folly» (божевілля Г'юза). Г'юз передбачив майбутнє швидке зростання міста, де був закладений собор, пізніше там сформувався міський центр Нью-Йорка Мангеттен.
- Публікації Г'юза вплинули на майбутнє становлення і розвиток релігієзнавства, бо він дав наукові визначення головних понять для тієї науки, котрими користуються й сьогодні, часто забуваючи на нього посилатися.
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Archbishop John Joseph Hughes. Catholic-Hierarchy.org. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
- ↑ Bryk, William (25 березня 2003). Dagger John and the Triumph of the Irish. New York Press. Архів оригіналу за червня 6, 2011. Процитовано січня 13, 2014.
- ↑ Hassard, John (1866). Life of the Most Reverend John Hughes, D.D., First Archbishop of New York. New York: D. Appleton and Company.
- ↑ а б Clarke, Richard Henry (1888). Lives of the Deceased Bishops of the Catholic Church in the United States. Т. II. New York.
- ↑ St. Joseph's Church [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] in Philadelphia.
Література та джерела
ред.- HASSARD, Life of Most Rev. John Hughes (New York 1866):
- BRANN, Most Rev. John Hughes (New York 1892);
- KEHOE, Works of the Most Rev. John Hughes D.D. (2 vols. New York, 1864);
- CLARKE, Lives of the Deceased Bishops (New York 1888);
- FARLEY, History of St. Patrick's Cathedral (New York 1908);
- SMITH, History of the Catholic Church in New York, I (New York 1905);
- SHEA, History of the Catholic Church in the United States (New York 1892);
- U.S. Catholic Hist. Soc., Hist Records and Studies, CORRIGAN, II, 227, MEEHAN, I, 171, THEBAUD, III, 282;
- BROWNSON, Works (Detroit, 1887), XIV, 485, XVII, 197, XX, 50; MAURY, Statesmen in America in 1846 (London 1847); Autobiography of Thurlow Weed (Boston, 1883);
- BAKER, Works of William H. Seward, III (New York 1853), 482.