10 гривень (банкнота)
10 гривень — українські банкноти, що вводилися в обіг Нацбанком України з 1996 року. Знаходиться в обігу разом з десятигривневими монетами. З 2023 року 10-гривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.
| 10 гривень | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Вартість | 10 ₴ |
| Висота | 66 мм |
| Ширина | 124 мм |
| Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
| Тип паперу | спеціальний тонований |
| Роки друку | 1992—2015 (всі покоління) |
| Лицьова сторона | |
 | |
| Дизайн | Іван Мазепа |
| Рік дизайну | 2015 |
| Зворотна сторона | |
 | |
| Дизайн | Успенський собор |
| Рік дизайну | 2015 |
 10 гривень у Вікісховищі | |
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Графічний ролик-розповідь про 10 гривень на YouTube |
Історія
ред.УНР
ред.Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] Загалом, серед інших номіналів, УНР 1918 року вводила в обіг десятигривневі лише одного зразка. З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Сучасна Україна
ред.У вересні 1991 року, після проголошення незалежности Україною у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні сучасної України були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою. На відміну від решти купюр, ескіз 10-гривневої купюри було затверджено після тривалої дискусії[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 10-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — у першій половині 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, з середини 1990-х років вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і 10-гривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[6][7]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[6]. З 1 жовтня 2023 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу 10-гривневих банкнот третього покоління[8]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[9].
З 1 жовтня 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, банкноти першого (1992 року випуску) та другого поколіннь (1994—2000 років випуску) — перестали бути законними платіжними засобами[10][11].
10-гривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[6].
Опис випусків УНР
ред.17 жовтня 1918 року УНР ввела в обіг перші 10-гривневі банкноти, які були надруковані у Берліні. Автором ескізу 10 гривень був відомий художник Георгій Нарбут, у ньому він використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття[1].
Аверс та реверс банкнот містив декоративні орнаменти позначення номіналу. Крім цього, на аверсі був зображений тризуб. Зворотній бік банкноти містив текст: «Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки забезпечується всім державним майном Республіки. Державні кредитові білєти Української Народньої Республіки ходять нарівні з золотою монетою. За фальшування державних кредитових білєтів виновних карається позбавленням прав і тюрмою».
Водяний знак був представлений у вигляді чергування кілець і хрестів[1][12]. Вони містили підписи Директору Державного Банку і Скарбника та мали восьмизначні однолітерні (А, Б, В, Г, Ґ) номери та підписи[1][12].
Банкноти були введені в грошовий обіг на території України 17 жовтня 1918 року й були вилучені протягом першої половини 1920-х років[1].
| Випуск 10-гривневої банкноти зразка 1918 року | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Розміри | Основний колір | Лицьова сторона | Зворотна сторона | Першого друку | Введення | Вилучення | |
| Лицьова сторона | Зворотна сторона | |||||||
|
|
140 × 90 | Червоний | Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти | Номінал, пояснювальні написи, декоративні орнаменти | 1918 | 1918 | 1920 |
Опис випусків сучасної України
ред.Загальне оформлення
ред.10-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Івана Мазепи (1639—1709) — Гетьмана Війська Запорозького, голову козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704—1709); а реверс першої та другої серії — панорамне зображення Києво-Печерської лаври, заснованої 1051 року, а третьої — Успенського собору, побудованого 1078 року[13].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[13].
Елементи захисту
ред.Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[14]. Наявні елементи захисту на 10-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[15].
| Елементи захисту | Перше покоління | Друге покоління | Третє покоління |
|---|---|---|---|
| Водяний знак | Так | Так | Так |
| Захисна стрічка | Так | Так | Так |
| Рельєфні елементи | Так | Так | Так |
| Суміщений малюнок | Ні | Так | Так |
| Райдужний друк | Ні | Ні | Так |
| Антисканерна сітка | Так | Так | Так |
| Кодоване латентне зображення | Ні | Ні | Так |
| Мікротекст | Так | Так | Так |
| Знак для сліпих | Ні | Так | Так |
| Видимі захисні волокна | Так | Так | Так |
| Невидимі захисні волокна | Ні | Так | Так |
| Флуоресцентний номер | Так | Так | Так |
| Магнітний номер | Так | Так | Так |
| Прихований номінал | Так | Так | Так |
| Флуоресцентний друк | Так | Так | Так |
| Високий друк | Так | Так | Так |
| Орловський друк | Так | Так | Так |
| Оптично-змінний елемент | Ні | Ні | Так |
|
Перелік випусків
ред.Банкноти першого покоління
ред.Банкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[13].
Номер банкнот завжди починався з четвірки. Розмежувати номери з підписами Вадима Гетьмана чи Віктора Ющенка було неможливо, бо вони проставлялися на вже надрукованих банкнотах[16].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[13].
| Перелік випусків 10-гривневих банкнот першого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
неплатіжності | |||
| Вадим Гетьман |
|
|
135 × 70 | Фіолетовий | Гетьман Іван Мазепа |
Києво-Печерська лавра | 1992 | 2 вересня 1996 |
15 липня 2003 |
1 жовтня 2020 |
| Віктор Ющенко |
|
| ||||||||
Банкноти другого покоління
ред.Частина банкнот цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» 1994 року, а інша частина — Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) 1994 і 2000 років[13].
Одними із нововведень серії стало: вживлена у папір захисна стрічка з повторюваним написом «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Мазепи, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[13].
Банкноти ввели в обіг 1997 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[13].
| Перелік випусків 10-гривневих банкнот другого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
неплатіжності | |||
| Віктор Ющенко |
|
|
133 × 66 | Темно-синьо-червоний | Гетьман Іван Мазепа |
Києво-Печерська лавра | 1994 | 1 вересня 1997 |
1 січня 2010 |
1 жовтня 2020 |
| Володимир Стельмах |
|
|
2000 | 8 листопада 2000 | ||||||
Банкноти третього покоління (1-й тип)
ред.Банкноти цієї серії друкувалися 2004 і 2005 років[13]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Мазепи, з'явився Герб «Курч»; поява логотипу Нацбанку, книжки і кобза поряд із зображенням Успенського собору; водяний знак представлений, крім портрету Мазепи, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «10 ГРН», тризубом, і цифрою «10» у два рядки (була використана і у наступній серії); кодоване латентне зображення; та рядки з однієї із дум Мазепи: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте»[13]
На думку деяких експертів, обличчя Івана Мазепи насправді було «змальованим» з портрета його наступника — Пилипа Орлика[17].
Банкноти ввели в обіг 1 листопада 2004 року. З 2023 року банкноти почали поступово вилучатися, хоча вони зникли з обігу набагато раніше[13].
| Перелік випусків 10-гривневих банкнот третього покоління першого типу | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
статус | |||
| Сергій Тігіпко |
|
|
124 × 66 | Червоно-малиновий | Гетьман Іван Мазепа |
Успенський собор | 2004 | 1 листопада 2004 |
1 січня 2023[8] |
В обігу |
| Володимир Стельмах |
|
|
2005 | 1 липня 2005 | ||||||
Банкноти третього покоління (2-й тип)
ред.Другий тип банкнот друкувався 2006, 2011, 2013 і 2015 років. Вони мали аналогічний попереднім випускам дизайн та елементи захисту, але портрет Івана Мазепи на них був сірого кольору, тоді як на банкнотах першого типу — коричневим[18][19].
Банкноти другого типу були введені вводилися в обіг 4 серпня 2006 року. Наразі вони знаходяться в обігу. З 1 січня 2023 року почався процес їх поступового вилучення з обігу[13].
| Перелік випусків 10-гривневих банкнот третього покоління другого типу | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
статус | |||
| Володимир Стельмах |
|
|
124 × 66 | Червоно-малиновий | Гетьман Іван Мазепа |
Успенський собор | 2006 | 4 серпня 2006 |
1 січня 2023 |
в обігу |
| Сергій Арбузов |
|
|
2011 | 1 липня 2011 | ||||||
| Ігор Соркін |
|
|
2013 | 1 вересня 2013 | ||||||
| Валерія Гонтарева |
|
|
2015 | 11 квітня 2016 | ||||||
Кількість банкнот в обігу
ред.Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 89,5 млн штук 10-гривневих банкнот, що складає 3,3 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[20].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 21 грудня 2023
- ↑ а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
- ↑ а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 10 гривень bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ а б в Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- ↑ Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України, 29 квітня 2020 р.
- ↑ а б Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ а б Государственные денежные знаки Украины fox-notes.ru Процитовано 16 грудня 2023
- ↑ а б в г д е ж и к л м Банкнота номіналом 20 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 6 листопада 2023
- ↑ Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ 20 гривен 1992 года. Невідома Україна (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
- ↑ Політбоністика. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 19 травня 2015.
- ↑ Банкноти номіналом 10 гривень будуть випущені з 11 квітня, 20 гривень — з 26 серпня 2016 року [Архівовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] // УНІАН, 23.02.2016
- ↑ Про випуск банкнот у 2016 році з підписом Голови Національного банку України Валерії Гонтаревої [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво НБУ, 23.02.2016
- ↑ Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
Література
ред.- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
Посилання
ред.
- Банкноти України на сайті НБУ [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]