Дванадцять стільців

**12 стільців**
12 стільців
12 стульев
	Шмуцтитул із українського видання дилогії
Жанр	сатиричний роман
Форма	роман
Автор	Ілля Ільф, Євген Петров і Ільф і Петров
Мова	російська мова
Опубліковано	1928
Країна	СРСР
Видавництво	Земля і фабрикаd
Опубліковано українською	1972
Переклад	Марія Пилинська
Наступний твір	Золоте теля
	Цей твір у Вікісховищі
	Цей твір у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дванадцять стільців (значення).

«12 стільці́в» (рос. 12 стульев) — роман І. Ільфа та Є. Петрова, надрукований 1928 року в ілюстрованому щомісячнику «30 днів», який в сатиричній формі змальовує життя в СРСР у часи НЕПу. Роман автори присвятили Валентину Катаєву. Роман перекладено українською 1972 року.

Сюжет

Дія відбувається в Радянському Союзі в період НЕПу. Діловод ЗАГСу в місті N Іполит Вороб'янінов, колишній предводитель дворянства, дізнається від своєї помираючої тещі про те, що вона за часів воєнного комунізму заховала діаманти та інші коштовності на суму в 150 тис. золотих рублів в один з дванадцяти стільців роботи майстра Гамбса.

Вороб'янінов бере відпустку й вирушає на пошуки скарбу. У Старгороді він знайомиться з молодим авантюристом, Остапом Бендером, який погоджується допомогти тому в пошуках скарбів за шістдесят відсотків усієї суми. Водночас до Старгорода прибуває панотець Федір, священик з міста N, який дізнався про скарб тещі Вороб'янінова на її останній сповіді. Пригоди розпочинаються…

Хронологія

Початок: 15.4.1927 р. п'ятниця

Кінець: кінець жовтня 1927 р.

Персонажі

Головні герої

Остап Сулейман-Берта-Марія Бендер, 28 років
Іполит Матвійович Вороб'янінов, 52 роки
Федір Іванович Востриков, 35 років, піп
Грицацуєва, 35 років
Клавдія Іванівна Пєтухова, 59 років

Члени «Союзу меча і рала»

Владя під 30 років
Дядьєв — господар «Быстроупака»
Кислярський — голова «Одеської бубликової артілі — ”Московські баранки"»
Нікеша під 30 років
Олена Станіславівна Боур — гадалка, 50 років
Віктор Михайлович Полєсов — слюсар-інтелігент, член «Союзу меча і рала»
Чарушніков Максим Петрович — бувший речник Міської Думи, радпрацівник.

Особи інші

Ізнурєнков Авесалом Володимирович
Ляпіс-Трубєцкой Никифор

Українські видання

Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1972.
Ільф І. А., Петров Є. П. Дванадцять стільців; Золоте теля: Романи / Пер. з рос. М. Пилинська, Ю. Мокрієв. — К. : Дніпро, 1989. — 598 с. : іл. ISBN 5-308-00428-5

Галерея

Еллочка-людожерка
Іполит Вороб'янінов
Остап Бендер
Панотець Федір
Панотець Федір, Попасна
Киса Вороб'янінов Старобільськ
Остап Бендер Старобільськ

Цікаві факти

Пам'ятник дванадцятому стільцю в Одесі

Ідею роману (пошуки скарбів, які заховані у стільцях) вигадав Валентин Катаєв, брат Євгена Петрова.
Прототипом Остапа Бендера був Остап Шор, а прототипом Іполита Вороб'янінова — полтавський дядько Петрова Євген Ганько.
Прототипом Старгорода вважається місто Старобільськ.
Спочатку Остап Бендер мав з'явитися у книжці як епізодичний герой, однак потім він перетворився на головного.
Сюжет книги, де Остап і Киса подорожують країною в пошуках стільця зі скарбом, майже повністю списаний з подорожі Осипа Шора до Одеси в 1917–1918 роках.
Роман «12 стільців» став першим радянським бестселером.
Остапові Бендеру відомо «чотириста порівняно чесних засобів вилучення (рос. — „отъема“) грошей» у населення.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дванадцять стільців

Остап Бендер
Шор Осип Беньямінович
Золоте теля (роман, 1931)
Один із тринадцати (фільм, 1969)^[ru] — екранізація США
Дванадцять стільців (фільм, 1962)^[ru] — кубинська екранізація

Примітки

Посилання

Дванадцять стільців. Золоте теля (читати) [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Дванадцять стільців — Ілля (Євген) Ільф (Петров) (читати) [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Читать «Двенадцять стульєв» (рос.)