Вікіпедія

Даніель Томпсон

Даніель Томпсон (фр. Danièle Thompson; нар. 3 січня 1942, Монако, Монако) — французька письменниця, кінорежисер, сценарист і авторка діалогів. Донька французького режисера Жерара Урі .

Даніель Томпсон
Danièle Thompson
Дата народження 3 січня 1942(1942-01-03)[1][2][3] (82 роки)
Місце народження Монако, Монако
Громадянство Франція Франція Франція
Професія сценаристка, режисерка, авторка діалогів та письменниця
Кар'єра 1966 — дотепер
Нагороди
командор ордена «За заслуги» офіцер ордена Почесного легіону
IMDb ID 0860019
CMNS: Даніель Томпсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Томпсон (прізвище).

Походження ред.

Даніель Томпсон народилася 3 січня 1942 року в родині режисера Жерара Урі та актриси Жаклін Рома в Монако. Вона наполовину єврейка по батькові[1].

Творчість ред.

Разом з батьком вона працювала над сценаріями фільмів: «Велика прогулянка», «Супермозок», «Пригоди рабина Якова».

У 1975 році Даніель спільно з Жаном-Шарлем Такелла написала сценарій фільму « Кузен, кузина», який згодом буде номінований на Оскар, номінований на Золотий глобус і тричі номінований на Сезар. Утім, отримав одну нагороду.

У 1980 році підписує контракт із Клодом Піното на спільне написання сценаріїв до фільмів «Бум» та «Бум 2» успіхи яких роблять Софі Марсо кумиром молоді.

У 1986 році була членом журі Канського кінофестивалю[2].

У 1995 році Даніель Томпсон нагороджена першою номінацією на Премію Сезар за найкращий сценарій до фільму « Королева Марго» режисера Патріса Шеро .

Натхнена цими успіхами в 1999 році Даніель Томпсон зняла свій перший повнометражний фільм як режисерка під назвою « Різдвяний пиріг» / La Bûche де вона окрім режисера виступила як сценаристка спільно з її сином Крістофером Томпсоном (fr: Christopher). У головних ролях знялися Еммануель Беар, Шарлотта Генсбур, Клод Ріш та Сабіна Азема. Цей фільм тричі було номіновано на Сезар та виборов одну премію.

Наступною її режисерською роботою став фільм «Історія кохання» / Décalage horaire з Жаном Рено та Жюльєт Бінош у головних ролях.

У 2006 році Даніель натхненна паризьким художнім середовищем знімає свій третій за рахунком фільм « Місця в партері» / Fauteuils d' orchestre. В ньому зіграли бельгійсько-французька актриса Сесіль де Франс, Клод Брассер, американський актор Сідні Поллак, а також Крістофер Томпсон та Валері Лемерсьє. Цей фільм був присвячений актрисі Сюзанн Флон, яка зіграла в ньому свою останню роль.

У 2008 році спільно з сином зняла фільм «Зміна планів / Le code a changé» з Дані Буном та Карін Віар у головних ролях, про життя в суспільстві, лицемірство та скритність.

У 2009 році Томпсон підписала петицію на підтримку кінорежисера Романа Полянского, закликаючи до його звільнення після того, як він був заарештований у Швейцарії у зв'язку з його справою про сексуальне насильство в 1977 році[4]. У 2010 році вона приєдналася до Ізабель Аджані, Пола Остера, Ізабель Юппер, Мілана Кундери, Салмана Рушді, Матильди Сеньє, Жана-П'єра Тіолле та Анрі Тісо, підписавши петицію на підтримку Романа Поланського, коли режисер був тимчасово заарештований швейцарською поліцією на запит влади США[5].

Фільмографія ред.

Акторка ред.

  • 1982 — Бум 2 / La Boum 2 — жінка в ресторані (епізод)

Режисерська робота ред.

Сценарна робота ред.

Номінації ред.

Родина ред.

  • Жерар Урі — її батько
  • Крістофер Томпсон — її син

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137502265 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Signez la pétition pour Roman Polanski !. La Règle du jeu (фр.). 10 листопада 2009. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 16 листопада 2022.
  5. ↑ Polanski : La pétition. 7 червня 2010.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даніель_Томпсон&oldid=40197872