Жан Рено
Хуа́н Море́но і Ерре́ра Хіме́нес, відомий як Жан Рено (фр. Jean Reno); нар. 30 липня 1948, Касабланка, Марокко) — французький актор іспанського походження.
Жан Рено | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
фр. Jean Reno | ||||||||
Жан Рено в 2016 | ||||||||
Ім'я при народженні | Хуан Морено і Еррера Хіменес | |||||||
Народився | 30 липня 1948 (76 років) Касабланка, Марокко | |||||||
Національність | іспанець | |||||||
Громадянство | Франція | |||||||
Діяльність | актор | |||||||
Alma mater | Ліцей Карно, Курси Симона і Lycée Lyauteyd | |||||||
Роки діяльності | з 1979 | |||||||
Дружина | Genevieve Reno (1977—1995) Nathalie Dyszkiewicz (1996—2001) Zofia Borucka (2006-) | |||||||
Діти | Сандра Мореноd | |||||||
Брати / сестри | María Teresa Herrera y Jiménezd | |||||||
Провідні ролі | Леон; Жильбер Понтон; Юбер Фіорентіно | |||||||
IMDb | nm0000606 | |||||||
Автограф | ||||||||
Нагороди та премії | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Жан Рено у Вікісховищі | ||||||||
Біографія
ред.Народився 30 липня 1948 року в м. Касабланка, Марокко. Його батьки переїхали до Марокко із Андалусії (Санлукар-де-Баррамеда та Херес-де-ла-Фронтера) в пошуках роботи та рятуючись від режиму генерала Франко. Батько був лінотипістом. Мати померла в ранньому віці. Є сестра Марія-Тереза. В 1960 році сім'я Морено повернулася до Європи і оселилася у Франції.
Вже змалку Жан Рено мріяв про кар'єру актора, але перш ніж досягти мрії, йому довелося попрацювати продавцем у продовольчій крамниці та агентом в туристичному бюро. У кінематографі дебютував 1979 р. у стрічці Коста-Гавраса «Clair De Femmei». Ролі у фільмах Люка Бессона принесли йому міжнародне визнання і популярність.
Жан Рено був запрошений японською компанією розробки відеоігор Capcom зіграти одного з головних героїв на ім'я Жак Блан у третій частині серії Onimusha. Знаменитий актор на території Франції брав участь у сесіях motion capture для Onimusha 3: Demon Siege (2004). На ньому був чорний костюм із датчиками, що сильно облягав, і 12 камер, які стежили за кожним його кроком. «Я відчуваю себе немов голим, — говорив актор — і мені здається, що я риба, яка тільки що вистрибнула з води». Головний герой (Жак Блан) отримав обличчя та міміку Жана Рено, також актор озвучив французьку мову головного героя. Англійська мова героя була озвучена іншим актором через те, що у Жана Рено в той час був щільний графік.
Особисте життя
ред.Рено був тричі одружений. Від першої дружини має доньку Сандру (1978) і сина Мікаеля (1980).
Подружжя розлучилося, коли Рено почав роман з польською моделлю Наталею Дишкевич. Дишкевич народила від нього сина Тома (1996) і дочку Серену (1998). Другий шлюб розпався в 2001 році.
У липні 2006 року Жан одружився з польською моделлю і акторкою Софією Боруцькою (1971). Свідками на їхньому весіллі були Ніколя Саркозі і Джонні Голлідей.
У Рено три будинки: в Парижі, Лос-Анджелесі та Малайзії.
Він великий шанувальник Елвіса Преслі і навіть імітував його спів у фільмі «Годзілла». Також великий шанувальник футболу й офіційно вболіває за міланський «Інтер».
Фільмографія
ред.Рік | Заголовок | Оригінальний заголовок | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
1980 | Марокканський Жеребець | The Moroccan Stallion | ||
1982 | Перехожа з Сан-Сусі | La Passante du Sans-Souci | ||
1983 | Остання Битва | Le Dernier Combat | ||
1985 | Телефон завжди дзвонить двічі | Le téléphone sonne toujours deux fois!! | Marraine 's confidence man | |
Підземка | Subway | The Drummer | ||
1988 | Блакитна безодня | The Big Blue | Enzo Molinari | номінований до нагороди Сезара |
1990 | Людина в золотій масці | L'Homme au masque d'or | Father Victorio Gaetano | |
Нікіта | Nikita | Victor, nettoyeur | ||
1991 | Лулу Графіті | Loulou Graffiti | Pique la Lune | |
Операція Тушенка | L'Opération Corned-Beef | Captain Philippe | ||
1992 | Порко Россо | Kurenai no buta | Porco Rosso | голос |
1993 | Гвинт | La Vis | Monsieur K | короткометражний фільм |
Параноя | Paranoïa | епізод | ||
Втеча від правосуддя | Flight from Justice | Charlie Bert | TV | |
Прибульці | Les Visiteurs | Godefroy de Papincourt, Comte de Montmirail | номінований до нагороди Сезара | |
1994 | Леон | Léon (The Professional) | Леон | номінований до нагороди Сезара |
1995 | Придурки | Les Truffes | Patrick | |
Французький поцілунок | French Kiss | Inspector Jean-Paul Cardon | ||
За хмарами | Al di là delle nuvole | Carlo | ||
1996 | Місія нездійсненна | Mission: Impossible | Franz Krieger | |
Ягуар | Le Jaguar | Jean Campana | ||
1997 | Місце на кладовищі | Roseanna's Grave | Marcello | |
Чарівне кохання | Un amour de sorcière | Molok | ||
Сестри Солей | Les Soeurs Soleil | Un spectateur | ||
1998 | Прибульці 2: Кордони часу | Les Visiteurs II | Comte Godefroy de Montmirail, dit Godefroy | |
Годзілла | Godzilla | Philippe Roaché | ||
Ронін | Ronin | Vincent | ||
2000 | Багряні ріки | Les Rivières pourpres (Crimson Rivers) | Pierre Niemans | номінований до нагороди Європейського кінопризу |
2001 | Прибульці в Америці | Just Visiting | Count Thibault of Malfete | |
Васабі | Wasabi | Юбер Фіорентіно / Hubert Fiorentini | ||
2002 | Історія кохання | Décalage Horaire | Felix | |
Роллербол | Rollerball | Alexis Petrovich | ||
2003 | Невезучі | Tais-toi! | Ruby | |
2004 | Onimusha 3: Demon Siege | Onimusha 3: Demon Siege | Jacques Blanc | голос, відеогра |
Багряні ріки 2. Ангели апокаліпсису | Crimson Rivers II: Angels of the Apocalypse (Crimson Rivers II: Angels of the Apocalypse) |
Commissaire Niemans | ||
Готель «Руанда» | Hotel Rwanda | Mr. Tillens | не вказаний в титрах | |
Корсиканець | L'Enquête Corse | Ange Leoni | ||
2005 | Імперія вовків | L'Empire des loups (Empire of the Wolves) | Jean-Louis Schiffer | |
Тигр і сніг | The Tiger and the Snow | Fuad | ||
2006 | Рожева пантера | The Pink Panther | Жильбер Понтон / Gilbert Ponton | |
Ескадрилья «Лафайет» | Flyboys | Captain Thenault | ||
Код да Вінчі | The Da Vinci Code | Капітан Безу Фаш | ||
Змивайся! | Flushed Away | Le Frog | голос | |
2008 | Відчайдушні шахраї | Ca$h | Maxime — Dubreuil | |
2009 | Рожева пантера 2 | The Pink Panther 2 | Жильбер Понтон / Gilbert Ponton | |
Замкнене коло | Le Premier Cercle | Міло Малакян | ||
Тільки для закоханих | Couples Retreat | Marcel | ||
Інкасатор | Armored | Quinn | ||
2010 | Облава | The Round Up | Dr. Sheinbaum | |
22 кулі: Безсмертний | The Immortal | Charly Matteï | ||
2011 | Маргарет (фільм, 2011) | Margaret | Ramon | |
2011 | Татусі без шкідливих звичок | On ne choisit pas sa famille | Доктор Льюїс | |
2012 | Шеф | Comme un chef | шеф-кухар Александр | |
Я, Алекс Кросс | Alex Cross | Леон Мерсье | ||
2013 | Джо (телесеріал) | Jo | детектив Джо Сен-Клер | |
2014 | Подорож Гектора у пошуках щастя | Hector and the Search for Happiness | наркобарон Діего Бареско | |
2014 | Дні та ночі | Days and Nights | Луіс | |
2014 | Очікується містраль | Avis de mistral | дідусь Поль | |
2014 | Червоне таксі | Benoît Brisefer: Les taxis rouges | Польоні | |
2015 | Антиганг (Загін) | Antigang | Серж Бюрен | |
2015 | Брати вітру | Brothers of the Wind | Дензер | |
2016 | Прибульці 3: Взяття Бастилії | Les Visiteurs 3: La Terreur | Граф Годфруа Де Монмірай | |
2016 | Останнє обличчя | The Last Face | доктор Лав | |
2016 | Обітниця | The Promise | адмірал Фурне | |
2017 | Сімейне пограбування | Mes trésors | Патрік | |
2017 | Дівчина в тумані | La ragazza nella nebbia | Аугусто Флорес | |
2019 | Холодна кров | Холодна кров | Генрі | |
2019 | Поліна і таємниця кіностудії | Polina et le mystère d'un studio de cinéma | екранна голограма | |
2020 | Мала з характером | The Doorman | Віктор Дюбуа | |
2020 | Остання місія Пола В. Р. | Le Dernier Voyage | Генрі В.Р. | |
2024 | Зліт | Lift |
Нагороди
ред.- 13 липня 1999 року — кавалер ордену Почесного легіону[1].
- 14 травня 2003 року — офіцер Національного ордену «За заслу́ги»[2][3].
- 23 листопада 2007 року — офіцер ордену Мистецтв та літератури[4].
- 11 липня 2008 року — офіцер ордену Почесного легіону[5]
Примітки
ред.- ↑ Décret du 13 juillet 1999 portant promotion et nomination. [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Décret du 14 mai 2003 portant promotion et nomination. [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ BBC: Chirac honours French actor Reno [Архівовано 18 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.), French action star Jean Reno gets top honour from Chirac [Архівовано 18 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Nomination ou promotion dans l'ordre des Arts et des Lettres. 23 novembre 2007. [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Décret du 11 juillet 2008 portant promoti [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.](фр.)
Посилання
ред.- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Рено
- Жан Рено на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |