Ізабель Аджані

французька акторка, співачка й продюсерка

Ізабе́ль Ясмі́н Аджані́ (фр. Isabelle Yasmine Adjani; нар. 27 червня 1955, Париж) — французька акторка, співачка і продюсерка, володарка багатьох престижних кінопремій. Громадська діячка.

Ізабель Аджані
Isabelle Yasmine Adjani
голова журі Каннського кінофестивалюd
Ім'я при народженніІзабель Ясмін Аджані
Дата народження27 червня 1955(1955-06-27)[1][2][…] (69 років)
Місце народженняXVII округ Парижа, Франція[1][4]
ГромадянствоФранція Франція
Професіяакторка, співачка, кінопродюсер
Alma materКурси Флоран[5]
Роки активностівід 1969
Член уКомеді Франсез
ДітиBarnabé Nuyttend і Gabriel-Kane Day-Lewisd
IMDbID 0000254
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
5 премій «Сезар», премії Каннського та Берлінського кінофестивалів
isabelleadjani.fr
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Ізабель Аджані у Вікісховищі

Біографія

ред.
 
Ізабель Аджані на Берлінському кінофестивалі, 2010 рік

Народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.

Як акторка дебютувала в 1969 році у фільмі «Маленький вугляр» (Le petit bougnat) — причому знімалася під час літніх канікул. Потім працювала в театрі «Комеді Франсез», де ще в 17 років була відмічена критикою. Славу принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо «Історія Аделі Г.». За цю роль Аджані була номінована на «Оскар». Після цього Аджані знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.

У 1981 році 26-річна акторка отримала перший «Сезар» за роль у фільмі «Одержима бісом» (режисер — Анджей Жулавський). Ця ж роль разом з роботою у фільмі «Квартет» Джеймса Айворі принесла Аджані Срібну премію за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю. В 1983 Аджані отримує другий «Сезар» за «Убивче літо» режисера Жана Беккера.

У 1988 році Ізабель Аджані дебютувала як продюсерка у фільмі Бруно Нюйттена «Каміла Клодель». В цьому ж фільмі вона зіграла головну роль, яка принесла її третій «Сезар» та нагороду за найкращу жіночу роль на Берлінському кінофестивалі. За цю ж роль Аджані була номінована на «Оскар».

У 1993 році роль королеви Марго в однойменному фільмі режисера Патріса Шеро принесла Аджані четвертий «Сезар». Вп'яте акторка отримала цей приз у 2010 році за фільм Жана-Поля Лілієнфельда «Останній урок».

Ізабель Аджані не була в шлюбі. Має двох синів: від оператора і режисера Бруно Нюйттена та англійського актора Деніела Дей-Льюїса. 2004 року Аджані збиралася одружитися з французьким музикантом і композитором Жаном-Мішелем Жарром, проте весілля не відбулося.

 
Ізабель Аджані на Каннському кінофестивалі, 2009 рік

Громадська та інша діяльність

ред.

Ізабель Аджані очолює ряд громадських рухів, бореться проти голоду і расизму, захищає Салмана Рушді, демократію в Алжирі. Вона — голова комісії з авансів при Національному кіноцентрі Франції, яка займається розподілом фінансових коштів, що спрямовуються на розвиток національного кінематографу. У 1997 році вона очолювала журі ювілейного 50-го Каннського кінофестивалю.

Крім зйомок у фільмах, Адждані грає на сцені театрів, записує музичні альбоми. 1983 вона записує свій перший музичний диск. Кліп співачки знімає також починаючий тоді режисер Люк Бессон. З короткого досвіду співпраці пізніше народиться абсолютно культова Підземка, що остаточно і назавжди закріпила зоряний статус Аджані.

Фільмографія

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.