Манія величі (фільм)

фільм 1971 року

«Манія величі» — кінокомедія, знята за мотивами п'єси Віктора Гюго «Рюї Блаз» кінематографістами Франції, Італії, Іспанії та ФРН. У Франції фільм став найпопулярнішим фільмом року.

Манія величі
фр. La Folie des grandeurs
Жанр комедія
Режисер Жерар Урі
Продюсер Ален Пуаре
Сценарист Даніель Томпсон
Жерар Урі
Марсель Жюлліан
На основі Рюї Блазd
У головних
ролях
Луї де Фюнес
Ів Монтан
Оператор Анрі Декае
Композитор Мішель Польнареф
Художник Жерар Урі і Жорж Вахевич[1]
Кінокомпанія Gaumont International
Дистриб'ютор Gaumont і Netflix
Тривалість 103 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Іспанія Іспанія
Італія Італія
Рік 1971
IMDb ID 0067108
CMNS: Манія величі у Вікісховищі

Сюжет ред.

Луї Де Фюнес в ролі жадібного збирача податків, який обкрадає короля. Його слугу Рюи Блаза грає Ів Монтан. Розбитний веселий шахрай постійно знущається над господарем. Так він використовує невимовну жадібність і спрагу лестощів людини, яка вважає, що «бідні повинні бути бідними, а багаті повинні стати ще багатшими», і підбиває Дона Саллюсто спокусити іспанську королеву, на яку сам поклав око.

У ролях ред.

  • Луї де Фюнес: Дон Саллюсто
  • Ів Монтан: Рюї Блаз
  • Карін Шуберт: королева Іспанії
  • Аліс Сапрітч: Донна Хуана
  • Альберто де Мендоса: король Іспанії Карл II
  • Габріель Тінті: Дон Сезар
  • Венантіно Венантіні: маркіз дель Басто
  • Поль Пребуа: німий

Цікаві факти ред.

  • П'єса Віктора Гюго «Рюи Блаз» була екранізована також у 1947 (1948) році з Жаном Маре в головній ролі і в 2002 році з Жераром Депардьє.
  • Бурвіль, який повинен був виконати роль Блаза, помер ще до початку зйомок. Його замінив Ів Монтан.
  • Однією з причин перенесення зйомок з Іспанії до Франції були політичні переконання Іва Монтана, який виступав проти диктатури Франсиско Франко.
  • У СРСР фільм не був придбаний для прокату через забороненого свого часу Іва Монтана, який висловлював негативну критику на адресу СРСР після вторгнення радянських військ до Чехословаччини в 1968 році.

Примітки ред.

  1. ČSFD — 2001.

Посилання ред.