Вікіпедія

Давидівка (Лубенський район)

село в Лубенському районі Полтавської області, Україна
(Перенаправлено з Давидівка (Пирятинський район))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Давидівка.

Дави́дівка — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 780 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада.

село Давидівка
Залізнична станція Грабарівка
Залізнична станція Грабарівка
Залізнична станція Грабарівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090140034558
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1651
Населення 780
Площа 4,024 км²
Густота населення 193,84 осіб/км²
Поштовий індекс 37010
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°21′55″ пн. ш. 32°23′43″ сх. д. / 50.36528° пн. ш. 32.39528° сх. д. / 50.36528; 32.39528
Середня висота
над рівнем моря 		114 м
Місцева влада
Адреса ради 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
Давидівка. Карта розташування: Україна
Давидівка
Давидівка
Давидівка. Карта розташування: Полтавська область
Давидівка
Давидівка
Мапа
Мапа

CMNS: Давидівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Давидівка розташоване на лівому березі річки Руда, нижче за течією на відстані 6 км розташоване село Меченки, на протилежному березі — село Грабарівка. Поруч проходить залізниця, станція Грабарівка. На південь від села розташований Давидівський заказник.

Історія

ред.
  • 1651 — дата заснування. Виникло в родовому володінні польського магната Єремії Вишневецького. Спочатку це був хутір козака Давида Вакуленко.
  • 1658 - село отримало свою сучасну назву[1].
  • Др.п.XIX ст. - через село була прокладена залізнична колія від Прилук до Гребінки. Зростає рух потягів на даному напрямку, тим самим виникає потреба в побудові залізничної станції. Так за ініціативи полковника у відставці Веселовського, земського начальника і народного судді Червинського, які проживали в ті часи в сусідньому селі Грабарівка в 6 км від Давидівки в 1905 році була побудована станція Грабарівка. Найбільшу фінансову допомогу в будівництві надав місцевий поміщик Грабар, на честь кого і була названа станція.
  • Під час революції 1905—1907 рр. в селі відбулися виступи селян. Організаторів їх Я. Т. Бобиря та П. В. Дундука було ув’язнено.
  • На початку 20 сторіччя в селі були побудовані млин, маслобійня, організована перша міста Пирятин машино-тракторна станція. З часом в селі відкрилися заготівельні пункти зерна, сіна, цукрового буряка. Сільськогосподарська продукція відвантажувалася в найближчі міста України, Москву і Ленінград
  • 1930 - розпочато розробку торф'яників, видобутий торф з яких постачався в міста УРСР.
  • 1932-1933 - під час Голодомору загинуло 329 жителів села, встановлено імена 73 чол.[2].
  • 18.09.1941-19.08.1943 - окуповане німецько-фашистськими військами. Під час боїв була зруйнована частина села і будівля залізничної станції.
  • В радянські часи село розрослося і станом на 1970-ті проживало 1477 осіб, у селі розташовувався колгосп ім. Кірова, який мав 6474 га землі. Господарство — рільничого напряму. Тут також було відділення «Сільгосптехніка», державний пункт хлібопродуктів. У Давидівці є середня школа, клуб, бібліотека, народний історико-краєзнавчий музей[3].
  • 1980 - збудована і здана в експлуатацію сучасна пасажирська будівля[4].
  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[5].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[6].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 925 осіб, з яких 410 чоловіків та 515 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 775 осіб.[8]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 96,54 %
російська 3,21 %
білоруська 0,13 %
молдовська 0,13 %

Економіка

ред.
  • Молочно-товарна ферма.
  • ТОВ «Давидівське».
  • ТОВ «Василько».
  • ТОВ АФ «Колос».
  • ФГ «Берегове».
  • ПП «Новогребельське».

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • Школа.

Примітки

ред.
  1. ↑ РІДНЕ СЕЛО ДАВИДІВКА.
  2. ↑ Білоусько О.А., Варченко Ю.М., Мокляк В.О., Пустовіт Т.П. (2008). Національна книга жертв пам'яті Голодомору 1932-1933 років Полтавська область. Полтава: Оріяна. с. с.600. ISBN 978-966-8250-50-7. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. ↑ Історія міст та сіл Української РСР.
  4. ↑ Історична довідка на ст. Грабарівка.
  5. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давидівка_(Лубенський_район)&oldid=42962442