Вікіпедія

ДПЗ (Вінниця)

закинутий підшипниковий завод, також назва зупинки, мікрорайону на околиці Вінниці
(Перенаправлено з ДПЗ (Вінниця) (місцевість))
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

ДПЗ (Державний підшипниковий завод)[1][2][3] або рос. ГПЗ (Государственный подшипниковый завод)[4][5][6], або ВПЗ (Вінницький підшипниковий завод)[7][8][5][9][10] — підшипниковий завод побудований разом з масивом багатоповерхівок на вулиці Сергія Зулінського у Вінниці у 60-х роках. Закритий з 2009 року[11][12].

ВПЗ і розм. рос. ГПЗ — це також назва автобусно-тролейбусної зупинки[13][14], мікрорайону[15] та місцевості на околиці міста Вінниці[16] з багатоквартирною і промисловою забудовою[17][18][19].

Історія ред.

Планування створення ред.

 

В СРСР існувало понад тридцять підшипникових заводів. Історія вісімнадцятого (укр. ДПЗ-18, рос. ГПЗ-18) розпочалась наприкінці грудня 1962 року. Тоді було прийняте рішення про створення нового підшипникового заводу, місцем розташування обрали Вінницю. За планом на будівництво мали витратити 73 млн карбованців. Згодом бюджет збільшили.

У вересні 1963 року на технічних нарадах Вінницької ради народного господарства обговорювали створення ДПЗ-18. Згодом вирішили приступити до очищення від рослинності території будмайданчику з 19 вересня. На початку там мали працювати 2 бульдозери та 6 скреперів. Врахувавши потреби робітників, на території планували облаштувати свердловину для забезпечення водою та провести лінії електропередач. До того, воду та електроенергію подавали з Суперфосфатного заводу.[8]

Будівництво ред.

У 1965 році уже почалось будівництво головного корпусу заводу, а також для проживання робітників створили блок тимчасових споруд, провели частину необхідних комунікацій (дороги, залізничний шлях, а також телефонну лінію). Втім, будівництво відставало від графіку.

Протягом 1965 року було заплановано вкласти в будівництво заводу 3 560 000 карбованців, з них 1 934 000 карбованців на будівельно-монтажні роботи. Загальний річний план виконали на 32%. Серед основних причин невиконання плану: нестача збірного залізобетону, товарного бетону, робочої сили та відсутність на будмайданчику потрібної кількості механізмів, – йшлось в пояснювальній записці до річного звіту про діяльність заводу.[8]

Початок праці та житлова забудова околишньої території ред.

Офіційно Вінницький ДПЗ-18 запрацював у жовтні 1967 року.Тоді завод внесли до списку підприємств у дії.

Велика кількість працівників, чимало з яких добирались на роботу з інших міст, потребували житла. Для житлового будівництва виділили 100 млн карбованців, сам процес почали в 1967 році. Для здійснення цього, керівник підприємства звернувся до міської виконавчої влади з проханням виділити територію в районі Водоканалу, на вулиці Київській. Там планували створити 66 000 м2 житлової площі, дитсадки на 750 місць та лікарню на 300 ліжок. Однак та ділянка вже була забудована. Аби звести там багатоквартирні будинки, було необхідно знести 374 приватних будинки, де проживали 593 родини. А на компенсації та переселення потрібно було витратити 4 млн карбованців.

З середини 60-х років, на вулиці Сергія Зулінського, з'являлася сучасна житлова забудова, яка в основному призначалася для працівників ДПЗ-18. Цей процес розпочинався зі спорудження гуртожитків.

В 1970-х на заводі працювало близько 5 тис. людей. Серед них 2148 жінок та 2622 чоловіки. А також там працювало 9 людей з інвалідністю. Така велика кількість працівників була частково обумовлена тим, що при проектуванні заводу допустили помилку. В початковому варіанті передбачалось встановлення автоматичних ліній виробництва, проте, в подальшому їх частково замінили на потокові. Через це і виникла необхідність збільшити кількість працівників у 1,5 раз.[20]

У 80-х роках Вінницький ДПЗ-18 перебував на піку своєї потужності. Тут працювало понад 6 тис.працівників, а продукції протягом року виготовляли на 70-80 млн карбованців, це близько 60 млн підшипників.[8]

Останні роки та закриття ред.

В 90-х завод приватизували. Падіння попиту на підшипники пов’язують з тим, що рос.фед. в 1997 році ввела ПДВ на українську продукцію[7]. Тому потужності заводу були завантажені лише на 6%, у підприємства були чималі збитки.

В 2007 році роботу заводу було зупинено, а на початку 2008-го прийнято рішення про ліквідацію. Останнім вважають 14 липня 2009 року, день в який колектив Вінницького підшипникового заводу влаштував свої останні збори.[12]   

Після закриття ред.

Після ліквідації від колишнього заводу залишилось лише декілька адміністративних будівель вздовж вулиці Сергія Зулінського. Найбільша з них знаходиться впритул до СТО, решта території покинута.[8][21]

Пожежа ред.

7 червня 2017 близьуо 13 години дня на території заводу сталася пожежа. О 13:22 прибули пожежники. На місці пожежі працювали спецтехніка та бійці Державної служби з надзвичайних ситуацій.[1][22]

Транспорт мікрорайону ред.

Див. також: Громадський транспорт Вінниці

Основним транспортом мікрорайону є тролейбус № 3.

За графіком курсують автобуси № 2 і 30,тролейбуси № 1,3,16(15а) і 21(6а).Також ходять маршрутки 2б і 20а.[23][14]

Примітки ред.

  1. ↑ а б У Вінниці загорівся Державний підшипниковий завод. racurs.ua (укр.). Ракурс. 7 чер 2017, 15:52. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 23 жовтня 2020.
  2. ↑ У Вінниці горить підшипниковий завод. criminal.segodnya.ua (укр.). Сьогодні. 7 червня 2017, 15:10. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. ↑ Озброєних людей вигнали з ДПЗ „ультраси” на чолі з кіборгом. vn.20minut.ua (укр.). 20minut.ua. 3 червня 2015 р. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  4. ↑ В Виннице пылал подшипниковый завод. criminal.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
  5. ↑ а б Винницкий подшипниковый завод. Главный механик (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
  6. ↑ В Виннице загорелся Государственный подшипниковый завод (ФОТО). golos.ua. Процитовано 2 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  7. ↑ а б Куц, Тетяна. У банкрутстві Вінницького підшипникового заводу винні росіяни | Новини Вінниці | ВЛАСНО.info. vlasno.info (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 23 жовтня 2020.
  8. ↑ а б в г д Геркалюк, Микола (21 Травня 2019 14:11). Мільярди підшипників та розбудова Вінниці: історія вінницького підшипникового заводу. https://vezha.ua (ua) . Вежа. Викладені в тексті факти опираються на матеріали з Державного архіву Вінницької області, а також на тексти газети “33 канал” за 2003 рік.
  9. ↑ Вінницький підшипниковий завод хоче викупити китайський концерн "Яндекс-Груп". www.myvin.com.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 23 жовтня 2020.
  10. ↑ На Трійцю на Вінницькому підшипниковому заводі влаштували «розборки». www.vinnitsa.info (укр.). Процитовано 23 жовтня 2020.
  11. ↑ В 2007 році роботу підприємства було зупинено, а на початку 2008-го прийнято рішення про ліквідацію. Останнім днем роботи Вінницького підшипникового заводу вважають 14 липня 2009 року, коли колектив підприємства влаштував свої останні збори.
  12. ↑ а б Підшипниковий завод закрили. - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 23 жовтня 2020.
  13. ↑ Перелік зупинок громадського транспорту міста Вінниці. data.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 21 лютого 2021.
  14. ↑ а б ВПЗ, зупинка, Вінниця. EasyWay - пошук маршрутів громадського транспорту. Процитовано 23 жовтня 2020.
  15. ↑ SVV-Group. Мешканці «ГПЗ» у Вінниці перекрили дорогу, бо їм відімкнули світло (ФОТО, ВІДЕО) | iVin новини. http://i-vin.info/. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
  16. ↑ Як розбудують ГПЗ: стадіон, житлові висотки та сквери - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
  17. ↑ Геркалюк, Микола. Київська, Можайка, ДПЗ, Хутір Шевченка та Десна: історія та сучасність вінницьких мікрорайонів. Вежа. Вінницький Інформаційний портал. (укр) . Архів оригіналу за 15 лютого 2022.
  18. ↑ «Хто живе на ГПЗ, тому в житті не везе»? Про плани мерії на цей район - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
  19. ↑ Житло, школа і нові парки: затвердили план розвитку ВПЗ - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
  20. ↑ На те, що це була саме помилка вказує той факт, що решта проекту не змінилась: не було збільшено площу та кількість побутових приміщень.
  21. ↑ Вінниця – не тільки про фонтани. Історія мікрорайону ВПЗ. i-vin.info (укр.). Процитовано 17 грудня 2023.
  22. ↑ У Вінниці горить підшипниковий завод. criminal.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
  23. ↑ Розклад руху транспорту у Вінниці. vn.rozklad.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ДПЗ_(Вінниця)&oldid=41652589