Відкрити головне меню
Гіацинтик блідий
Гіацинтик блідий (Hyacinthella Leucophaea) в Бакаївському.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Scilloideae
Рід: Гіацинтик (Hyacinthella)
Вид: Гіацинтик блідий
Біноміальна назва
Hyacinthella leucophaea
(K.Koch) Schur, 1856
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hyacinthella leucophaea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hyacinthella leucophaea
EOL logo.svg EOL: 1001475
IPNI: 536659-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1207274
The Plant List: kew-278527

Гіацинтик блідий (Hyacinthella leucophaea) — степова рослина роду Гіацинтик родини Холодкові (Asparagaceae).

ПоширенняРедагувати

В Україні зустрічається у південній частині Лісостепу і Степовій зоні звичайно, в Криму — рідко. Зростає на степових ділянках, схилах.

ХарактеристикаРедагувати

Багаторічна рослина, ефемероїд. Рослина заввишки 7-25 см, має цибулину. Оцвітина квітів білувато-блакитна або блакитна, пелюстки довжиною 3,5-5,5 мм, видовжено-яйцеподібні. Віночок шестичленний, до третини надрізаний на відігнуті лопаті. Нитки тичинок прикріплені біля середини трубочки в 2 ряди, пиляки їх чорні. Листків 2-3, вони лінійні, звужені біля основи[1].

ОхоронаРедагувати

Потребує охорони, занесено до переліків регіонально рідкісних рослин багатьох областей України (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Луганська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська).

ПриміткиРедагувати

  1. Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.