Єфрейт-капрал

(Перенаправлено з Гєфрейт-капрал)

Єфрейт-капрал (рос. ефрейт-капрал, нім. Gefreitenkorporal, означає «звільнений капрал») — унтер-офіцерський звання (ранг) в Німецьких державах (XVII- початок XIX сторіччя), та чин у Російській імперії (XVIII- початок XIX сторіччя). Надавався молодим дворянам, які проходили військову службу (навчання) у війську до отримання офіцерського рангу.

ПоширенняРедагувати

У державах Священної Римської імперії звання започатковано австрійським фельдмаршалом Євгенієм Савойським у XVII сторіччі. Також мав назву фрей-капрал (нім. Freikorporal). Був поширений у піхоті (мушкетери, фузілери) та серед драгунів. Аналогом у кавалерії був штандартен-юнкер. У 1806 році у Пруссії єфрейт-капралів було скасовано. Був аналогом звання яке з'явилося у 1918 році фанен-юнкер.

У Російській імперії з'явився у започаткованих, за часи імператриці Анни Іванівни, кірасирських частинах у 1731 році замість підпрапорщика. Пізніше розповсюдився серед інших кавалерійських частин, та піхоти. У 1796 році чин був скасований разом з капральським чином.[1]

Обов'язкова служба дворян у Московському царстві та Російській імперіїРедагувати

У московській державі після реформ царя Петра Олексійовича служба дворян з 1706 року стала обов'язковою. Дворянські діти які ухилялися від служби («недорослі») не мали прав на батьківську спадщину, дворянські привілеї, та навіть не мали права одружуватися. Також в зв'язку з тим, що у Московщині (а пізніше й у Російській імперії) майже не було військових навчальних закладів[2], то служба в армії була єдиною можливістю отримати досвід майбутнім офіцерам.

Після реформ імператора Петра III і видання їм Маніфеста про вольності дворянства у 1762 році, обов'язкова 25 річна служба у війську для дворян була скасована.

У XIX сторіччі в Російській імперії з'явилася достатня кількість військових навчальних закладів які мали можливість забезпечити військо вже підготовленим офіцерським составом. Практика служби дворян у війську з низьких чинів остаточно зникла.

Пізніші аналогиРедагувати

У Російській армії до 1917 року існували чини юнкерів, у піхоті, штик-юнкерів в артилерії й інженерних військах, естандарт-юнкерів у важкій кавалерії й фанен-юнкерів — у легкій.

В 18801903 у Російській імператорській армії випускникам піхотних юнкерських училищ, до присвоєння їм офіцерського чину, надавався чин підпрапорщика.

ОднострійРедагувати

У Російській армії унтер-офіцери мали галунне шиття на комірі. На обшлагах мали також галунне шиття: єфрейт-капрал 1 ряд шиття, каптернамус-2 ряду а вахмістр -3.

Єфрейт-капрали Російської імператорської арміїРедагувати

Багато представників дворянства імперії, проходили через військову службу в чині єфрейт-капрала. Серед них були й люди які піднялися в імперській ієрархії до найвищих посад. Також треба зауважити, що представники української старшини після злиття з імперською також були вимушені відправляти своїх дітей до війська.

Єфрейт-капрали у літературіРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Відповідна стаття в німецькій Вікіпедії

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ганічев П. П. Військові звання — М. : ДТСААФ, 1989. — С. 120. — 164с. — ISBN 5-7030-0073-4.
  2. Перший кадетський корпус був заснований в 1732 році, проте до 1860-х років система військово-навчальних закладів не була здатна забезпечити армію необхідною кількістю офіцерів; стан військово-навчальних закладів в XVIII сторіччі (щодо чисельності випускаються офіцерів) можна вважати зародковим.

ДжерелаРедагувати

  • Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7(рос.)
  • Ганічев П. П. Військові звання. — М. : ДТСААФ, 1989. — 164 с. — ISBN 5-7030-0073-4. (рос.)
  • Georg von Alten: Handbuch für Heer und Flotte, Band III, Berlin 1911(нім.)
  • Jürgen Kloosterhuis: Legendäre «lange Kerls». Quellen zur Regimentskultur der Königsgrenadiere Friedrich Wilhelms I., 1713—1740, Berlin 2003, ISBN 3-923579-03-9(нім.)

ПосиланняРедагувати