Гурістюк Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич Гурістю́к (* 2 червня 1959, село Ярошівка Талалаївського району Чернігівської області) — український художник, який нині живе і творить в Рівному.

Гурістюк Олександр Петрович
Народження2 червня 1959(1959-06-02) (65 років)
Талалаївський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнець
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Жанрнатюрморт, портрет, пейзаж
Діяльністьхудожник

Біографія

ред.

Олександр Гурістюк народився в сім'ї військового. Два роки вчився в художній школі, доки не був звідти вигнаний за погану поведінку. Освіта середня.

З 1989 року працює у художніх майстернях при Рівнененській організації Національної спілки художників України.

Учасник обласних та всеукраїнських мистецьких виставок від 1990-х років. Персональні виставки — у Рівному (1990, 1994, 1999, 2000, 2004, 2006, 2007), Луцьку (1996, 1998), Києві (2000, 2001, 2006), Львові (2003), Любліні (Польща, 2004), Пряшеві (Словаччина, 2006). Учасник 2-го Міжнародного мистецького пленеру з нагоди святкування Дня міста Пряшева (Словаччина) 28 травня — 9 червня 2006 року.

Творчість

ред.

Гурістюк створив близько 500 різножанрових й різностилістичних картин. В останні роки фігуративно олійний живопис Олександра тяжіє до наїву. Серед картин художника чимало жіночих портретів.

Жанри: натюрморт, портрет, пейзаж, жанрова композиція.

В 1980-х роках О. Гурістюк бунтує проти системи і „соціального цирку”, що відображається в картинах „Голова сім'ї”, „Крилатий фалос”, „Ніч-коханка”, „Новорічний годинник”, „Свинський стіл”. З кінця 1990-х – художник звертається до фольклорно-етнічної та релігійної тематик. В цьому напрямку працює дотепер.

Реалістичність і філігранність стилю трансформувалися на сучасному етапі в досить вільний за виконанням живописний прийом з підкресленою незавершеністю деталей. Концептуальні засади своєї творчості митець формулює в двох словах „душа і колір”. Пластичне вирішення в стилі примітиву, фактурна поверхня полотен, яскрава кольорова гама, драматизм і гротескність образів – ось засоби, якими художник намагається сформулювати і вирішити можливо найважливішу проблему своєї творчості – магічну таємничість кожного фрагменту реальності.

Основні серії:
«Полісся», «Небилиці», «Христос».

Основні твори:

  • «Дід бабу цілує» жанрова композиція (1999 р.);
  • «Талалаївське танго» портрет (2000 р.);
  • «Дядько з Полісся» портрет (2001 р.);
  • «Свято картоплі» жанрова композиція (2004 р.);
  • «Дванадцять» жанрова композиція (2005 р.);
  • «Поїздок» жанрова композиція (2005 р.).

Твори зберігаються в приватних колекціях України, Польщі, Франції, Німеччини, Португалії, Ізраїлю, Австралії, США, Рівненському обласному краєзнавчому музеї та Острозькому краєзнавчому музеї.

Виставки

ред.
 
«Свято картоплі» 2005
  • „Моїм дорогим рівненчанкам” Рівне, (1990, 1994, 1999, 2000, 2004, 2006)
  • Виставка в м.Луцьк (1996, 1998)
  • „У полоні темного тла”, Київ, галерея «Ірена» (2000)
  • Всеукраїнська художня виставка, присвячена 10 річниці Незалежності України, Київ (2001)
  • Всеукраїнська художня виставка, присвячена 15 річниці Незалежності України, Київ (2006)
  • Всеукраїнська художня виставка „Мальовнича Україна”, Київ, (2006)
  • Всеукраїнська художня виставка 15 років Чорнобиля, Київ, (2001)
  • Всеукраїнська художня виставка „Мальовнича Україна”, Львів, (2003)
  • „Вузькоколійка. 106 кілометрів Полісся”, Рівне, (2004)
  • „Очерет мені був за колиску”, с. Морочне, (2005)
  • „Полісся”, Люблін, (Польща, 2004)
  • Виставка в м.Пряшів (Словаччина, 2006)
  • Відкриття галереї "Зуза", Рівне, (2007)

Література

ред.
  • Сом-Сердюкова О. «У полоні темного тла» // Каталог персон. виставки живопису О. Гуристюка в галереї «Ірена». К., 2000, 13-27 липня.;
  • Красько М., Кітова Л. «Очерет мені був за колиску» // Волинь, 2005, 22 лип.;
  • «Райські «Небелиці» Гурістюка»[1] // City Life, N4(21), 2006, квітень.;
  • Орлова Д., «Заморочки по полной программе» // VIP, № 26, 2005, 22 июля.;
  • «Сокровища света, сокровища тьмы» // VIP, № 23, 2006, 23 июня.;
  • Ярчук О. «Від крилатих фалосів до богоподібних жінок» // Рівне ракурс, 2003, 17 липня.;
  • «Небилиці в лицях від Гуристюка»[2] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] // Рівне ракурс, № 262, 2006, 19 жовтень.;
  • «Фото для нащадків або Полісся – forever!»[3] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] // «Рівне ракурс», № 207, 2005, 18 липня.;
  • Угринчук І. «Морочні пейзажі: Червоній і вкопані берізки»[4] // Рівне Вечірнє, № 52, 2005, 21 липня.;
  • «Обличчя Полісся»[5] // Рівне Вечірнє, № 77, 2004, 21 жовт.;
  • Пидгора-Гвяздовский Я. «Выставки»[6] // Компаньйон, № 29-30, 17 июля — 28 июля 2000.;
  • «Пересувна виставка робіт рівненських художників «Очерет був мені за колиску...»» // Інформаційне агентство «Західна інформаційна корпорація»
  • Suponina M. «Goats Have Human Brains…» // What's on, № 26, 2000 21 July — 24 August.;
  • «Golden Oldies»[7] [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Lublin, 2004, 1 December
  • Niemkiewicz K. «Polesie — wystawa» // Program festywalu Najstarsze pieśni Europy, Lublin 2-4 grudnia 2004.

Посилання

ред.