Вікіпедія

Губно-зубний носовий приголосний

Губно-зубний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɱ⟩ («m» з гачком ліворуч), або ⟨m⟩ з зубним діакритиком — [m̪]. В українській мові цей звук передається на письмі літерою м. Фонема /ɱ/ зустрічається рідко. Зазвичай звук [ɱ] є алофоном /m/ перед звуками [f] або [v].

ɱ
m̪
Номер МФА 115
Кодування
HTML (decimal) ɱ
Юнікод (hex) U+0271
X-SAMPA F
Кіршенбаум M
Брайль

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-235) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-235) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-134) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-134) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

НазваРедагувати

  • Губно-зубний зімкнено-носовий приголосний
  • Губно-зубний носовий приголосний (англ. labiodental nasal)
  • Дзвінкий губно-зубний зімкнено-носовий приголосний
  • Дзвінкий губно-зубний носовий приголосний (англ. voiced labiodental nasal)
  • Дзвінкий лабіодентальний зімкнено-носовий приголосний
  • Дзвінкий лабіодентальний носовий приголосний
  • Лабіодентальний зімкнено-носовий приголосний
  • Лабіодентальний носовий приголосний

ВластивостіРедагувати

Властивості «губно-зубного носового»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

ПрикладиРедагувати

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська symphony [ˈsɪɱfəni] симфонія Див. англійська фонетика
гебрейська סימפוניה [siɱˈfoɲa] симфонія Див. гебрейська фонетика
голландська[1][2] omvallen [ˈʔɔɱvɑlə(n)] перекидатися Див. голландська фонетика
грецька[3] έμβρυο [ˈe̞ɱvrio̞] ембріон Див. грецька фонетика
данська symfoni [syɱfoˈniˀ] симфонія Див. датська фонетика
італійська[4] invece [iɱˈveːt͡ʃe] навпаки Див. італійська фонетика
іспанська[5] influir [iɱfluˈiɾ] впливати Див. іспанська фонетика
каталанська càmfora [ˈkaɱfuɾə] камфора Див. каталанська фонетика
македонська трамвај [traɱˈvaj] трамвай Див. македонська фонетика
норвезька komfyr [kɔɱˈfyːɾ] пічка Див. норвезька фонетика
румунська învăța [ɨɱˈvət͡sä] вчитися Див. румунська фонетика
сербська[6] трамвај [trǎɱʋaj] трамвай Див. сербська фонетика
словенська[7] simfonija [siɱfɔˈníːja] symphony Див. словенська фонетика
угорська 'hamvad [ˈhɒɱvɒd] тліти Див. угорська фонетика
фінська kamferi [ˈkɑɱfe̞ri] камфора Див. фінська фонетика
чеська tramvaj [ˈtraɱvaj] трамвай Див. чеська фонетика
шведська amfibie [aɱˈfiːbjɛ] амфібія Див. Swedish фонетика

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Kooij & Van Oostendorp (2003:9)
  2. ↑ Verhoeven (2005:243)
  3. ↑ Newton (1972:10)
  4. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:118)
  5. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:258)
  6. ↑ Landau et al. (1999:67)
  7. ↑ Šuštaršič, Komar & Petek (1999:136)

ДжерелаРедагувати

  • Kooij, Jan; Van Oostendorp, Marc (2003). Fonologie: uitnodiging tot de klankleer van het Nederlands. Amsterdam University Press. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 12 травня 2016. 
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). Sounds of the World's Languages. Blackwells. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Newton, Brian (1972). The generative Interpretation of Dialect: A Study of Modern Greek Phonology. Cambridge Studies in Linguistics 8. Cambridge University Press. 
  • Paulian, Christiane (1975). Le Kukuya Langue Teke du Congo: phonologie, classes nominales. Peeters Publishers. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Verhoeven, Jo (2005). Belgian Standard Dutch. Journal of the International Phonetic Association 35 (2): 243–247. doi:10.1017/S0025100305002173. 


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Губно-зубний_носовий_приголосний&oldid=36160843