Відкрити головне меню


Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (Ґуберначу́к) (28 липня 1969(19690728), Київ, Україна7 грудня 2017, Київ, Україна) – український поет, актор, читець, співак.

Сергій Губерначук
Сергій Губерначук.jpg
Поет, актор Сергій Губерначук
Ім'я при народженні Сергій Григорович Губерначук
Народився 28 липня 1969(1969-07-28)
Київ, СРСР
Помер 7 грудня 2017(2017-12-07) (48 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Поет, актор театру
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів українська
Роки активності 1991—2017
1991—2006 (як актор - Київський академічний Молодий театр)
Жанр вірш, лібрето, сценарій
У шлюбі з Олена Кучерява

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народився в Києві, у сім’ї вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині – Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого (нині – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького[1]. Театральна практика – Київський камерний театр – спектакль "Місячна пісня" за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна [1] (1991–1992 роки).

З 1992-го до 2006-й роки – актор Київського академічного Молодого театру (більше 15 провідних ролей на професійній сцені)[2],[3] ; кіноактор (роботи в проектах студії Укртелефільм та кіностудії імені Олександра Довженка; ролі, озвучування, дублювання), усього понад 50 ролей у театрі, кіно і на телебаченні[2],[3],[4]; робота на телебаченні – ведучий освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на УТ-1 та УТ-2; запис аудіокниг. Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року, участь у благодійній діяльності, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій.

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (наприклад, декламування віршів у виставі Молодого театру "Зойчина квартира" за п’єсою Михайла Булгакова, режисер Олександр Дзекун). Під час работи секретарем Ради історико-культурологічного товариства "Герої Крут"[5] написано вірш "Героям Крут"[6],[7] та ін. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим створено "Гімн Президенту України" (у виконанні Т. Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій "Ера" та "Промінь")[8],[9].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах "Філософська та соціологічна думка", "Український оглядач", газетах "Молода гвардія", "Вечірній Київ" та ін.), звучать на радіо і телебаченні. У співпраці з композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 200 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні співаків: Т. Боєвої, Н. Шестакової, П. Зіброва, І. Ситникової, Р. Копова, К. Бужинської, О. Пекун, К. Пона, І. Семененко, О. Крюкової, О. Тарасюк, Л. Доліної та самого автора текстів пісень [9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18]. У 2013 році пісня "Любов уві сні" транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач "Перлини української душі"[19].

Провадив активну концертно-фестивальну діяльність[20]; Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні "Пісенний вернісаж-98" (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема "Україна молода", прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми "Людина року" названа "справжньою удачею"[21]).

Автор віршів духовної кантати "Православний час"[22], лібрето опери "Серафіта"[23] за творами Оноре де Бальзака та сценарію шоу "Чайка – Джонатан Лівінгстон"[23] за мотивами повісті Річарда Баха.

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки ("Усім тобі завдячую, Любове...", "Переді мною...", "Перґаменти", "Матіоловий сон"). У 2019 році видані книжки "Дай, я буду таким, як хочу...", "Поезії розбурханих стихій", "Учорашнє".

Поетична творчістьРедагувати

Поетичні збіркиРедагувати

Цикли поезійРедагувати

Вірші і роздумиРедагувати

Вірші до музичних творівРедагувати

Театральні роботиРедагувати

Київський молодіжний театр
Аудіокниги

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поезії про театр (Сергій Губерначук) (афіша Учбового театру, афіша Київського камерного театру).
  2. а б в В Берлине с 9 по 20 февраля проходил юбилейный 50-й Международный кинофестиваль. Выставки. 05.03.2000 г. (рос.)
  3. а б в Ольга Кирилова. Сирин або Сфінкс.
  4. Тупик. Режисер: Григорій Кохан. Виробництво: Національна кіностудія ім. О. Довженка, фірма "Сімаро" АГ (Швейцарія), за участі компанії "Майстер-Відео"
  5. Бій під Крутами
  6. Сергій Губерначук. "Героям Крут"
  7. Наталія Бордійчук. "Квіти героям Крут". "Хрещатик" (30 січня 2004). Архів оригіналу за 19 листопад 2018. Процитовано 5 грудень 2018. 
  8. Боева Татьяна Ивановна. Солистка Одесской Государственной филармонии. (рос.)
  9. а б Тетяна Боєва. "Гімн Президенту України"
  10. Тетяна Боєва. "Серпневі сни".
  11. Павло Зібров. Золота Колекція Української Естради. "Коста-Ріка".
  12. Ірина Ситникова. "Любов уві сні".
  13. Роман Копов. "Дорогою у зоряний рай"
  14. Роман Копов. "Мой дом". (рос.)
  15. Роман Копов. "Влюбленная звезда". Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  16. Сергій Губерначук. "Дощ цілує нам кінчики пальців".
  17. Нина Шестакова. "Раба любви". Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  18. Лариса Долина "Я не оставлю слов". (рос.)
  19. Сітка мовлення – УР2. 15.08.2013. Музична скарбниця.
  20. Газета "Порто-Франко", № 14 (759), 15.04.2005 г. (рос.)
  21. Газета "Сегодня", выпуск № 44 (299), 10.03.99 г. (рос.)
  22. Енциклопедія Сучасної України.
  23. а б Информационно-аналитический еженедельник "Зеркало недели", выпуск № 6, 9–16 февраля, 1996 г. (рос.)