Губерначук Сергій Григорович

Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (28 липня 1969(19690728), Київ, Україна7 грудня 2017, Київ, Україна) – український поет, актор, читець, співак.

Сергій Губерначук
Сергій Губерначук.jpg
Поет, актор Сергій Губерначук
Ім'я при народженні Сергій Григорович Губерначук
Народився 28 липня 1969(1969-07-28)
Київ, СРСР
Помер 7 грудня 2017(2017-12-07) (48 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Поет, актор театру
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів українська
Роки активності 1991—2017
1991—2006 (як актор - Київський академічний Молодий театр)
Жанр вірш, лібрето, сценарій
У шлюбі з Олена Кучерява

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народився в Києві, у сім’ї вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині — Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького. Театральна практика – Київський камерний театр – спектакль «Місячна пісня» за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна (1991–1992 роки)[1].

Акторський шлях

З 1992 по 2006 роки — актор Київського академічного Молодого театру, де зібрав понад 15 провідних ролей на професійній сцені. Кіноактором працює у проектах студії «Укртелефільм» та кіностудії ім. О. Довженка. Працює ведучим освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на українському телебаченні (УТ-1, УТ-2). Займається благодійністю, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій. Записує аудіокниги, займається озвучування та дублюванням. Усього — понад 50 ролей у театрі, кіно та на телебаченні.[2][3][4]

Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року.

Поетичний шлях

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (прикладом, декламування віршів у виставі Молодого театру «Зойчина квартира» за п’єсою Михайла Булгакова, реж. Олександр Дзекун). Під час роботи секретарем Ради історико-культурологічного товариства «Герої Крут» написав вірш «Героям Крут» та інші[5][6]. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим написав «Гімн Президенту України» (у виконанні Тетяни Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій «Ера» та «Промінь»)[7][8].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах «Філософська та соціологічна думка», «Український оглядач», газетах «Молода гвардія», «Вечірній Київ» та ін.), звучать на радіо та телебаченні. У співпраці із композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 300 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні співаків: Т. Боєвої, Н. Шестакової, П. Зіброва, І. Ситникової, Р. Копова, К. Бужинської, О. Пекун, К. Пона, І. Семененко, О. Крюкової, О. Тарасюк, Л. Доліної та самого автора текстів пісень[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17]. У 2013 році пісня «Любов уві сні» транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач «Перлини української душі»[18].

Вів активну концертно-фестивальну діяльність[19]; Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж — 98» (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема «Україна молода», прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми «Людина року» названа «справжньою удачею»[20]).

Автор віршів духовної кантати «Православний час»[21], лібрето опери «Серафіта»[22] за творами Оноре де Бальзака та сценарію шоу «Чайка — Джонатан Лівінґстон» за мотивами повісті Річарда Баха[22]. Створив лібрето нового українського національного мюзикла «Запорожець за Дунаєм» (рімейк однойменної опери Семена Гулак-Артемовського).

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки — «Усім тобі завдячую, Любове…», «Переді мною…», «Перґаменти» та «Матіоловий сон». Книжки «Дай, я буду таким, як хочу…»", «Поезії розбурханих стихій», «Учорашнє» вийшли 2019-го. У 2020-у році опубліковані російськомовнs збірка віршів «Мозаїка» (рос. «Мозаика») та «Озеро моєї мрії» (рос. «Озеро моей мечты»).

Поетична творчістьРедагувати

Поетичні збіркиРедагувати

Цикли поезійРедагувати

Вірші і роздумиРедагувати

Вірші до музичних творівРедагувати

Прозові твориРедагувати

Театральні роботиРедагувати

Київський академічний Молодий театр
Аудіокниги

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Поезії про театр (Сергій Губерначук) (афіша Учбового театру, афіша Київського камерного театру)
  2. а б Ольга Кирилова. Сирин або Сфінкс.
  3. а б В Берлине с 9 по 20 февраля проходил юбилейный 50-й Международный кинофестиваль. Выставки. 05.03.2000 г. (рос.)
  4. Тупик. Режисер: Григорій Кохан. Виробництво: Національна кіностудія ім. О. Довженка, фірма "Сімаро" АГ (Швейцарія), за участі компанії «Майстер-Відео»
  5. Сергій Губерначук. «Героям Крут»
  6. Наталія Бордійчук. «Квіти героям Крут». «Хрещатик» (30 січня 2004). Архів оригіналу за 19 листопад 2018. Процитовано 5 грудень 2018. 
  7. Боева Татьяна Ивановна. Солистка Одесской Государственной филармонии (рос.)
  8. а б Тетяна Боєва. «Гімн Президенту України»
  9. Тетяна Боєва «Серпневі сни»
  10. Павло Зібров. Золота Колекція Української Естради. «Коста-Ріка»
  11. Ірина Ситникова. «Любов уві сні»
  12. Роман Копов. «Дорогою у зоряний рай»
  13. Роман Копов. «Мой дом» (рос.)
  14. Роман Копов. «Влюбленная звезда» Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  15. Сергій Губерначук. «Дощ цілує нам кінчики пальців»
  16. Нина Шестакова. «Раба любви» Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  17. Лариса Долина «Я не оставлю слов» (рос.)
  18. Сітка мовлення – УР2. 15.08.2013. Музична скарбниця
  19. Газета «Порто-Франко» №14 (759), 15.04.2005 г. (рос.)
  20. Газета "Сегодня", выпуск №44 (299), 10.03.99 г. (рос.)
  21. Енциклопедія Сучасної України
  22. а б Информационно-аналитический еженедельник «Дзеркало тижня. Україна» №6, 9–16 февраля, 1996 г. (рос.)
  23. Губерначук Сергій