Група армій «E» (нім. Heeresgruppe E) — одна з груп армій Німеччини під час Другої світової війни.

Група армій «E»
Heeresgruppe E
Oberbefehlshaber Heeresgruppe.svg
Прапор Командувача групою армій часів Третього Рейху
На службі 1 січня 1943 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Chef Generalstab Heer.svg ОКХ
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Тип Вермахт Вермахт
Чисельність група армій
Війни/битви

Друга світова війна
Середземноморський ТВД

Командування
Визначні
командувачі
Александер Лер

Історія групи. Балкани 1943–1945Редагувати

Група армій «Е» була сформована 1 січня 1943 року на основі 12-ї армії. Підрозділи групи армій дислокувалися в східній частині середземноморського регіону, включаючи Крит, Грецію, Сербію і територію Хорватії . Головним завданням підрозділів групи армій було здійснення окупаційних функцій і боротьба з партизанським рухом на територіях Греції та Югославії. 26 серпня 1943 року група армій «Е» була підпорядкована командуванню групи армій «F». Основними противниками німецьких військ були Югославська партизанська Народно-визвольна армія під командуванням маршала Броз Тіто та грецький комуністичний рух ЕЛАС. Протягом 19431944 років підрозділи групи армій «Е» провели низку вдалих операцій, розгромивши кілька великих формувань партизанів. У ході цього було скоєно кілька військових злочинів, включаючи масове вбивство жителів грецьких населених пунктів Калаврита та Дістомо (див. Різня в Калавриті і Різня в Дістомо). Крім цього, в ході роззброєння італійської армії в вересні 1943року, в Кефалінія німецькі війська стратили понад 5000 італійських військовополонених. В цей же час, група армій успішно відбила атаку британських військ, які намагалися захопити окуповані Італією острови Додеканес.

Восени 1944 року військам групи армій «Е» було наказано почати відведення військ з Греції і південних районів Югославії. В результаті проведеної радянськими військами Белградської операції були перерізані основні шляхи відходу групи армій «Е» уздовж річки Морава, а сама група армій виявилося в оточенні. У грудні 1944 року, зробивши маневр через важкопрохідні, гірські райони Чорногорії та Боснії німецькі війська вийшли з оточення і були передислоковані в Угорщину, а деякі підрозділи — в Австрію і на південь Німеччини. Група армій «E» була об'єднана із залишками групи армій «F» генерал-фельдмаршала Максиміліана фон Вейхс, яка була розформована 25 березня 1945 року.

Склад групиРедагувати

Основні формування (у жовтні 1943)[1]:

11-та авіапольова дивізія (афінський гарнізон)
Штурмова дивізія «Родос» (об'єднана з панцергренадерською дивізією «Бранденбург» в 1944 році)
68-й армійський корпус (східна Греція та Пелопоннес)
117-та єгерська дивізія
1-ша танкова дивізія
22-й гірський корпус (західна Греція)
104-та єгерська дивізія
1-ша гірська дивізія
41-ша фортечна дивізія
133-тя фортечна дивізія (критський гарнізон)
Також під командуванням групи армій знаходилися 22 штрафних батальйони.

Командувач групи армійРедагувати

Балканський фронт

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Thomas, Nigel, (автор), Andrew, Stephen, (иллюстратор), The German Army 1939-45 (2) : North Africa & Balkans (Men-At-Arms Series, 316), Osprey Publishing, 1998 ISBN 978-1-85532-640-8 (англ.)
  • Hogg, Ian V., German Order of Battle 1944: The regiments, formations and units of the German ground forces, Arms and Armour Press, London, 1975 (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Мюллер-Гиллебранд, Буркхарт Сухопутная армия Германии. 1933–1945 гг.. — М.: Изограф, ЭКСМО, 2003. — 800 с. — 5000 экз. — ISBN 5-94661-041-4
  • Залесский, Константин Александрович Вооруженные силы III Рейха. Полная энциклопедия. Вермахт, Люфтваффе, Кригсмарине.. — М.: Яуза-ЭКСМО, 2008. — 944 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-73-0

ПосиланняРедагувати