Відкрити головне меню

Александер Лер (нім. Alexander Löhr; нар. 20 травня 1885, Дробета-Турну-Северин — пом. 26 лютого 1947, Белград) — австрійський, згодом німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Люфтваффе (1941). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1945).

Александер Лер
Alexander Löhr
Bundesarchiv Bild 183-2008-0915-500, Alexander Löhr.jpg
Народження 20 травня 1885(1885-05-20)
Румунія Дробета-Турну-Северин, Королівство Румунія
Смерть 26 лютого 1947(1947-02-26) (61 рік)
Югославія Белград
розстріл[d]
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Австрія Перша Австрійська Республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність War Ensign of Germany (1903–1919).svg Збройні сили Австро-Угорщини
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Roundel of Austria.svg ВПС Австрії
Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ інженерні війська
військово-повітряні сили
Освіта Терезіанська академія
Роки служби 19061945
Звання Luftwaffe epaulette Generaloberst.svg Генерал-полковник Люфтваффе
Командування 4-й повітряний флот
12-а армія
Командування Вермахту «Південний Схід»
Група армій «E»
Війни / битви
Автограф Alexander Löhr signature.svg
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Медаль за 4 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Орден Михайла Хороброго
За поранення (нагрудний знак)
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Ювілейний хрест
Почесний знак «За заслуги перед Австрійською республікою»
Орден «Доблесний авіатор»
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Нарукавна стрічка «Африка»
Александер Лер у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Початок військової кар'єриРедагувати

Після закінчення Терезіанській військової академії в серпня 1906 року одержав звання лейтенанта і був направлений в 85-й піхотний полк, розташований в Герцеговині. З листопада 1911 року — обер-лейтенант.

Перша світова війнаРедагувати

На початку війни - в штабі піхотної дивізії на сербському фронті. З березня 1915 року - капітан, учасник боїв в Галичині. В кінці війни — командир піхотного батальйону. За час війни нагороджений декількома нагородами. Був поранений.

Між світовими війнамиРедагувати

З січня 1919 року — в авіації. З липня 1935 року — командувач військово-повітряними силами Австрії (генерал-майор).

З березня 1938 року (після приєднання Австрії до Німеччини) - на службі в люфтваффе Німеччини. З березня 1938 - генерал-лейтенант (командувач силами люфтваффе в Австрії), з березня 1939 - генерал авіації, командувач 4-м повітряним флотом.

Друга світова війнаРедагувати

Учасник Польської, Французької і Грецької кампаній, в тому чисті і захоплення острова Крит. З 22 червня 1941 року - брав участь в німецько-радянській війні (командувач 4-м повітряним флотом). З липня 1942 року - командувач 12-ю армією (в Греції). З січня 1943 року - головнокомандувач військами на Південно-Сході (Балканах), одночасно командувач групою армій «Е».

Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року - вивів свої війська в Австрію, де здався в британський полон.

Після війниРедагувати

15 травня 1945 року був переданий Великою Британією югославській владі. Пробув в ув'язненні до кінця лютого 1947 року, коли був розстріляний (за іншими відомостями повішений) за звинуваченням у проведенні каральних операцій.

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

  • Залізний хрест
    • 2-го класу (12 вересня 1939)
    • 1-го класу (25 вересня 1939)
  • Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
    • Хрест (№4; 30 вересня 1939)
    • Дубове листя (№705; 20 січня 1945)
  • Орден Хреста Перемоги 1-го класу (Словаччина) (20 жовтня 1939)
  • Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (1940)
  • Орден Михая Хороброго (Румунія)
    • 3-го класу (королівський указ №2628; 19 вересня 1941)
    • 2-го класу
  • Орден «Доблесний авіатор», лицарський хрест (Румунія) (11 жовтня 1941)
  • Кримський щит (23 березня 1943)
  • Нарукавна стрічка «Африка» (28 липня 1943)
  • Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
  • 11 разів відзначений у Вермахтберіхт
    • «Вчора у південно-східному районі бойових дій особливо успішно діяли сили люфтваффе під командуванням генерала- авіації Лера.» (12 квітня 1941)
    • «Війська під командуванням генерала авіації Лера внесли суттєвий внесок в успішні дії проти ворожих кораблів у грецьких водах.» (23 квітня 1941)
    • «Як щойно повідомили, радянські 6-та і 12-та армії, а також частина 18-ї радянської армії, загалом приблизно 25 піхотних, гірських і танкових дивізій, були знищені групою армій під командуванням генерал-фельдмаршала фон Рунштедта у взаємодії з повітряним флотом генерал-полковника Лера.» (8 серпня 1941)
    • «Битва на Азовському морі завершилась. Армія генерала піхоти фон Манштейна, румунська армія корпусного генерала Думітреску і танкова армія фон Кляйста разом із повітряним флотом генерал-полковника Лера розгромили і знищили основну частину радянських 9-ї і 18-ї армій.» (11 жовтня 1941)
    • «Як повідомлялось у вчорашньому спеціальному повідомленні, битва на Азовському морі завершилась. Армія генерала піхоти фон Манштейна, румунська армія корпусного генерала Думітреску і танкова армія фон Кляйста разом із повітряним флотом генерал-полковника Лера розгромили і знищили основну частину радянських 9-ї і 18-ї армій.» (12 жовтня 1941)
    • «Потужні сили люфтваффе під керівництвом генерал-полковників Лера і барона фон Ріхтгофена зробили значний внесок у цей успіх.» (19 травня 1942)
    • «Як повідомляється у спеціальному повідомленні, німецькі та румунські війська під командуванням генерала фон Манштейна за підтримки потужних повітряних сил під керівництвом генерал-полковників Лера і барона фон Ріхтгофена, переслідуючи переможеного ворога, досягли Керченської протоки і після жорстокого бою захопили укріплені плацдарми з обох боків міста.» (20 травня 1942)
    • «Сили люфтваффе під кервіництвом генерал-полковника Лера і генерала авіації Пфлюгбайля в жорських обороннних і наступальних боях підтримали армію і повністю витіснили ворожі повітряні сили з району бойових дій.» (30 травня 1942)
    • «На Балканах бійці гірського корпусу під командуванням генерал-полковника Лера розбили в жорстокому бою бандитські угруповання комуністів в горах на півдні Албанії.» (26 червня 1944)
    • «Під умілим керівництвом генерал-фельдмаршала фон Вайкса і генерал-полковника Лера війська всіх підрозділів армії і військ СС, у зразковій взаємодії з повітряними і морськими силами, спочатку в тропічній спеці, а потім у снігових бурях хорватських гір, здолали всі труднощі гірської партизанської війни і успішно захистили фланги і тил від усіх ворожих атак.» (19 січня 1945)
    • «Повідомлення про становище груп армій Лера, Рендуліча і Шернера в даний момент недоступні ОКВ (9 травня 1945)

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Florian Berger. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. — 2. — Wien: Selbstverlag Florian Berger, 2000. — 415 p. — ISBN 3-9501307-0-5
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5
  • Fritjof Schaulen. Eichenlaubträger 1940—1945. Zeitgeschichte in Farbe. Band II: Ihlefeld — Primozic. — Selent: Pour le Mérite Verlag, 2004. — Vol. 2. — 128 p. — ISBN 3-932-38121-1
  • Siegwald Ganglmair: Generaloberst Alexander Löhr. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. Band 2. Primus, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-089-1, S. 123—130.
  • Jaromir Diakow: Generaloberst Alexander Löhr: Ein Lebensbild. Herder, Feiburg i. Br. 1964.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформований
 
командувач 4-го повітряного флоту

18 березня 1939 — 20 липня 1942
Наступник:
генерал-фельдмаршал
Вольфрам фон Ріхтгофен
Попередник:
генерал інженерних військ
Вальтер Кунтце
командувач 12-ої армії
8 серпня 1942 — 23 січня 1943
Наступник:
генерал танкових військ
Вальтер Венк
Попередник:
сформоване
Головнокомандувач
Командування Вермахту
«Південний Схід»

1 січня — 26 серпня 1943
Наступник:
генерал-фельдмаршал
Максиміліан фон Вейхс
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Максиміліан фон Вейхс
Головнокомандувач
Командування Вермахту
«Південний Схід»

25 березня — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція
Попередник:
сформована
командувач
групи армій «E»

31 грудня 1942 — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція