Відкрити головне меню

Гриньки́ — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення станом на 1 січня 2011 року становить 704 особи. Орган місцевого самоврядування — Гриньківська сільська рада. День села — 4 вересня[1].

село Гриньки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Глобинський район
Рада/громада Гриньківська сільська рада
Код КОАТУУ 5320681701
Основні дані
Населення 704
Площа 4,79 км²
Густота населення 158,66 осіб/км²
Поштовий індекс 39022
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°27′29″ пн. ш. 33°01′44″ сх. д. / 49.45806° пн. ш. 33.02889° сх. д. / 49.45806; 33.02889Координати: 49°27′29″ пн. ш. 33°01′44″ сх. д. / 49.45806° пн. ш. 33.02889° сх. д. / 49.45806; 33.02889
Середня висота
над рівнем моря
91 м
Місцева влада
Адреса ради 39022, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Гриньки , тел. 3-13-87
Карта
Гриньки. Карта розташування: Україна
Гриньки
Гриньки
Гриньки. Карта розташування: Полтавська область
Гриньки
Гриньки
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване за 25 км від райцентру Глобине[1], на березі озера Крива Руда у місці де в нього впадає річка Крива Руда. Вище за течією примикає село Горби, нижче за течією на відстані 3 км розташовано село Крива Руда.

Площа населеного пункту — 479 га[1].

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Поселення виникло в кінці XVII на початку XVIII століття. Із с. Вереміївки (розташованого над старим річищем Дніпра, яке належало польському магнатові Ієремії Вишневецькому, за провини зселялися кріпаки в глиб степу. Так засланий був кріпак Гринько[1].

За народними переказами назва села походила від першого поселенця Гринька[1].

Перші жителі, що були з утікачів-кріпаків. Поселялися на лівому березі річки Криворудка[1].

У 1766 році Гриньки входили в склад Жовнинської сотні Лубенського полку, належали Дем'яну Булюбашу[1]. У 1780 році Дем'ян Булюбаш володів 32 дворами і 53 хатами[1].

В 1859 році з селянами і козаками було 189 дворів, що становило 603 чоловіки і 642 жінки[1].

У 1905 році на хвилі революційних повстань з Петербургу прибув пітерський соціаліст Хамченко Григорій Романович. За рекомендацією демократичного художника Бельського, Хамченко влаштовується управителем економії пана Нітте в Гринька, веде агітаційну роботу серед населення. В наслідок цього в 1907 році селяни спалили панську економію, селяни розібрали худобу та розділили майно але землі не діждалися[1].

Радянська владаРедагувати

В селі радянська влада встановилась в 1917 році в грудні. Першим головою сільської Ради був обраний Сіромаха Дмитро, а потім Євтушенко Степан Варонович, в 1920 р. — Карюк Дмитро.[1].

Село входило до складу Горбівської волості. На село рушила чорносотенська банда Григор'єва[1].

Ще в 1918 році в селі створено комбіди, організатором був уповноважений з Кременчука Воробйов[1].

В 1924 році в с. Гриньки створено ТСОЗ, який об'єднував сім"ї бідняків, та окремі середняцькі господарства. Членами ТСОЗу були: Кудря А. Г., Дубина І. Я., Друзь Антон, Андрейченко Василь. Цього ж року комунари отримали трактор, трактористом був Терещенко Володимир[1].

В 1927 році для організації колгоспу в Гринька був присланий із Харкова робітник-двадцятип'ятитисячник Чугуй. Під його керівництвом 1929 р. були організовані колгоспи ім. Воровського, Перемога, ім. 8-го Березня та 12 партз'їзд- голова Гончар В. С.[1]

В 1932 році колгоспи були об'єднані в колгосп «Червоні лани», обраний головою Донець В. П.[1].

ГолодоморРедагувати

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 750 жителів села загинули від голоду.[2], що склало більшу половину гриньківців. Були випадки канібалізму. У порожні хати було переселено людей з села Мигалки Київської області[1].

Друга світова війнаРедагувати

В 1941 році розпочалася Друга світова війна. 24 червня 1941 року голова колгоспу Донець В. П., разом із своїми односельцями був мобілізований на фронт[1].

В липні 1941 р. в село вступили німці. Почалася окупація, яка тяглася до вересня 1943 року. В ніч з 24 на 25 лютого 1943 року через Гриньки проходи партизанське з'єднання Наумова[1].

При відступі німці спалили 64 хати, зруйнували пам'ятник В. І. Леніну, знищили шкільне і колгоспне майно.[1]

Повоєнні рокиРедагувати

В 1945 році повернувся з фронту Донець В. П. і очолив колгосп «Червоні лани», почалася відбудова зруйнованого господарства.

З 1945 по 1969 р. побудовано: шість стаєнь для МТФ, вівцеферму, птахоферму, свиноферму, кормокухню, олійницю, млин, електростанцію, гараж, ремонтну майстерню, дві комори, кладову, всі громадські приміщення і хати колгоспників. Закуплено трактори, с/г інвентар, комбайни. Колгосп одержав прибутку більше 1 мільйона[1].

Закладено два парки. Збудовано пам'ятник Леніну, споруджено будинок культури на 400 місць. В школі відкрито музичну школу, де навчалось 26 дітей[1].

НаселенняРедагувати

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 704 особи у 263 дворах[1]:

  • 1780 — 32 двори і 53 хати
  • 1859 — 1245, 189 дворів
  • 2001 — 760
  • 2011 — 704

ВладаРедагувати

Сільські голови[1]:

ЕкономікаРедагувати

Базове господарство ВП АФ «Гриньки» — директор Мигович Володимир Янушович[1].

ОсвітаРедагувати

Працюють такі заклади освіти[1]:

  • Гриньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор Ткаченко Ніна Аркадіївна (тел. (05365)31-3-40)
  • Музична школа, керівник Пропой Валентин Вікторович
  • Дитячий садочок «Ялинка», завідуюча Фишньовиць Мирослава Миронівна (тел. (05365)31-3-88)

МедицинаРедагувати

Медичне обслуговування надає Гриньківський Фельдшерсько-акушерський пункт, завідуюча Сівірін Інна Іванівна (тел. (05365)31-3-13)[1]:

ІнфраструктураРедагувати

На території села працюють[1]:

  • поштове відділення зв'язку
  • олійниця
  • млин
  • п'ять магазинів
  • будинок для людей похилого віку

Село газифіковане[1].

КультураРедагувати

Серед закладів культури є[1]:

  • Музей М. Лисенка, директор Донець Любов Василівна
  • Гриньківський сільський будинок культури, директор Опанасенко Валентина Володимирівна (тел. (05365)31-3-22)
  • Гриньківська сільська бібліотека, завідуюча Зінченко Тетяна Павлівна

ОсобистостіРедагувати

 
Микола Лисенко, 1869 рік

У селі у 1842 році народився засновник української класичної музики Микола Лисенко[1].

ТакожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Гриньківська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7