Гребенник Віталій Сергійович

український живописець

Віталій Сергійович Гребе́нник (13 травня 1928, Кролевець — 2006) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1963 року. Лауреат Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецкі рушники» (2003).

Гребенник Віталій Сергійович
Народження 13 травня 1928(1928-05-13)
Кролевець, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть 2006
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Вчитель Костецький Володимир Миколайович, Штільман Ілля Нісонович і Яблонська Тетяна Нилівна
Член Спілка радянських художників України

Біографія ред.

Народився 13 травня 1928 року у місті Кролевці (нині Сумська область, Україна). 1956 року закінчив Київський художній інститут, де навчався уВолодимира Костецького, Іллі Штільмана, Тетяни Яблонської. Впродовж 1959–1988 років працював у майстернях Чернігівського та Київського Художніх фондів УРСР.

Мешкав у Києві, в будинку на вулиці Миколи Кибальчича № 8 а, квартира 17. Помер у 2006 році.

Творчість ред.

Працював у галузі станкового живопису у жанрі портрету, пейзажу та натюрморту. Серед робіт:

  • серія пейзажів «Чернігівщина» (1959);
  • «Повернення до землі» (1957);
  • «Маєток Лизогубів. Седнів» (1961);
  • «Літо» (1961);
  • «На полях України» (1961);
  • «Ранок у Седневі» (1961);
  • «Кульбаби» (1962);
  • серія пейзажів «Полісся» (1965);
  • «Під Каневом» (1965);
  • «Весняне Полісся» (1969);
  • «Повоєнні роки» (1971);
  • «Деснянські луки» (1975);
  • «Полісся Чернігівщини» (1975);
  • «Тиша» (1978);
  • «Осінній смуток» (1978);
  • «А кругом поля шумлять» (1980);
  • «Лаврська весна» (1982);
  • «Лікар» (1984);
  • «Кролевеччина» (2000);
  • «Вітряний день» (2002).

Брав участь у обласних, республіканських, всесоюзних мистецьких виставках з 1957 року. Персональні виставки відбулися у Чернігові у 1957 році та Кролевці у 2003 році.

Окремі твори зберігаються у Миколаївському і Харківському художніх музеях.

Література ред.