Вулиця Миколи Кибальчича (Київ)
вулиця у Дніпровському районі міста Києва
Ву́лиця Мико́ли Киба́льчича — вулиця у Дніпровському районі міста Києва, головна вулиця житлового масиву Кибальчич. Пролягає дугою від перетину вулиць Райдужної та Петра Вершигори до проспекту Романа Шухевича.
Вулиця Миколи Кибальчича Київ | |
---|---|
![]() | |
Місцевість | Райдужний масив, Воскресенка, Кибальчич |
Район | Дніпровський |
Назва на честь | М. І. Кибальчича |
Колишні назви | |
Нова, Актюбінська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,8 км |
Координати початку | 50°29′32.6″ пн. ш. 30°35′8.1″ сх. д. / 50.492389° пн. ш. 30.585583° сх. д. |
Координати кінця | 50°29′42.7″ пн. ш. 30°36′18″ сх. д. / 50.495194° пн. ш. 30.60500° сх. д. |
поштові індекси | 02139, 02183, 02218, 02225 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | ![]() |
Автобуси | А 46, 100 |
Трамваї | Т 28, 33, 35 |
Тролейбуси | Тр 29, 50, 50-к (по Воскресенського проспекту) |
Маршрутні таксі | Мт 246, 476, 498 |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Ірини Бекешкіної», «Вулиця Миколи Кибальчича», «Вулиця Остафія Дашкевича» |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10676 |
У проєкті OpenStreetMap | r446219 |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
Прилучаються Воскресенський проспект, вулиці Сірожупанників, Остафія Дашкевича та Ірини Бекешкіної.
Історія
ред.Вулиця виникла у 1950-х роках під назвою Нова, з 1958 року — Актюбінська[1]. Сучасна назва — з 1961 року[2], на честь українського революціонера-народника та автора схеми першого у світі реактивного літального апарата Миколи Кибальчича. Набула сучасного вигляду у 1970-ті роки з появою масиву Кибальчич.
Установи
ред.- Школа-дитячий сад «Щастя» (буд. № 3)
- Середня школа № 224 (буд. № 5)
- Середня школа № 246 (буд. № 7)
- Дитячий сад № 471 (буд. № 10а)
- Залізнична каса (буд. № 11а)
- Бібліотека ім. П. Тичини (філіал), ЖРЕО № 411 Дніпровського р-ну, Відділ міліції Дніпровського р-ну (буд. № 13б)
- Дитячий сад № 672 (буд. № 17)
Зображення
ред.-
Анотаційна дошка на честь Миколи Кибальчича
-
Будинок № 19 по вулиці Миколи Кибальчича
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
Джерела
ред.- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 75.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 93–94. — ISBN 5-88500-070-0.
- Кибальчича Миколи вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 101. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 223. (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |