Відкрити головне меню

Штільман Ілля Нісонович

Ілля́ Нісо́нович Шті́льман (* 20 листопада (3 грудня) 1902(19021203), Київ — † 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року). Професор1947 року). Член Спілки художників України1938 року).

Ілля Нісонович Штільман
Народження 20 листопада (3 грудня) 1902(1902-12-03)
Київ
Смерть 11 серпня 1966(1966-08-11) (63 роки)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Вплив на Михайла Бароянца
Нагороди
Орден «Знак Пошани»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Заслужений діяч мистецтв України

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 20 листопада (3 грудня за новим стилем) 1902 року і Києві. У 19171920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.

Був членом Об'єднання сучасних митців України. У 19331964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 19401944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 19481959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи.

Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.

 
Могила Іллі Штільмана

Помер 11 серпня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

ВідзнакиРедагувати

Творча спадщинаРедагувати

Твори Іллі Штільмана знаходяться в Державній Третьяковській галереї (Росія), Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю. Найвідоміші твори:

  • «Музики на єврейському весіллі» (1927, дипломна робота);
  • «Міський пейзаж» (1936);
  • Серія пейзажів «Дніпро одягається в граніт» (1936–1937);
  • Портрет художника О. Шовкуненко (1939);
  • «Околиці Самарканда» (1943);
  • «Загорськ взимку» (1943);
  • «Зима» (1946);
  • «Вітер» (1947);
  • «Володимирська гірка» (1947);
  • «Гребля Дніпрогесу» (1947);
  • Портрет художника В. Касіяна (1947);
  • «Нива» (1950);
  • «Гроза насувається» (1951);
  • «Бузок і конвалії» (1952);
  • «Місяць зійшов» (1953);
  • «Канівські Карпати. Чернеча гора» (1963);
  • «Яблуньки» (1965);
  • «Седнівські далі» (1966)
  • та інші.

Вибрані твориРедагувати

Фотографії і портретиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати