Грга Новак
Грга Новак (хорв. Grga Novak; нар. 2 квітня 1888 р. – пом.7 вересня 1978 р.) — видатний хорватський історик, археолог і географ та президент Югославської академії наук і мистецтв [a] з 1958 по 1978 рік. Народившись на острові Хвар, він був професором давньої історії в Університеті Загреба, де також був ректором між 1946 і 1947 роками. Він найбільш відомий новаторською археологією в Хорватії та своїми публікаціями з історії Далмації, Спліта, Дубровника, Хвара та Адріатичних островів. [5]
Грга Новак | |
---|---|
хорв. Grga Novak | |
Народився | 2 квітня 1888[2][1] Хвар, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія |
Помер | 7 вересня 1978[1] (90 років) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ |
Діяльність | історик, археолог |
Галузь | історія |
Знання мов | хорватська[3][4] |
Заклад | Белградський університет |
Членство | Угорська академія наук, Гайдельберзька академія наук, Хорватська академія наук і мистецтв, Словенська академія наук та мистецтв і Сербська академія наук і мистецтв |
Автограф | |
Нагороди | |
Біографія
ред.Грга Новак вивчав історію, археологію та географію в Загребі, Празі та Відні, здобувши ступінь доктора наук у 1913 році. З 1920 року викладав на філософському факультеті в Скоп'є [6] (тоді входив до Белградського університету [7]), потім переїхав до Загребського університету, де викладав давню історію з 1924 по 1959 рік Доктор Новак був членом Югославської академії наук і мистецтв у Загребі з 1939 року, працюючи її президентом з 1958 по 1978 рік.
Дослідження та публікації
ред.Грга Новак був найважливішим хорватським вченим свого покоління в галузі історії та археології. Сфера його діяльності охоплювала Стародавній світ (Греція, Рим, Єгипет), крім того, що він глибоко знав історію Хорватії, особливо Далмації та Адріатичного моря та його островів. Він багато писав, читав лекції та подорожував. [8]
Найважливішими публікаціями цього видатного хорватського історика були його Історія Спліта (у трьох томах), історії Хвару, Віса та Дубровника, а також всебічна історія Далмації в античному світі. Доктор Новак також опублікував п’ять томів звітів губернаторів про Далмацію на основі матеріалів венеціанських архівів. Його книга про доісторичні пам'ятки Хвару, результати його археологічних досліджень становлять основу для подальших розкопок та досліджень проекту Адріатичних островів. [9] [10]
Середземноморський інститут Грга Новак на Хварі був створений у 1998 році групою письменників та науковців для сприяння науці, мистецтву та громадській діяльності в Далмації. Одним із членів-засновників є Слободан Просперов Новак, племінник Грги Новака. [5] Археологічна колекція та лапідарій доктора Грги Новака представлені у колишній церкві домініканського Святого Марка у Хварі, як частина Музею спадщини Хвара. Це найповніша приватна неолітична колекція артефактів у Середземноморському регіоні. [11]
Праці
ред.- —— (1932) [1928]. Razvitak moći plovidbe na Jadranu (Our Sea. The Development of Navigation in the Adriatic) (хор.) (вид. 2nd). Zagreb: Mjesni odbor II. Jadranske straže. с. 356.
- —— (1955). Prethistorijski Hvar. Grapčeva špilja (Prehistoric Hvar Grapčeva cave) (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 381.
- —— (1961). Jadransko more u sukobima i borbama kroz stoljeća (Adriatic Sea Conflicts and Battles Through the Centuries) (хор.). Belgrade: Vojnoizdavački zavod JNA Vojno Delo. с. 586.
- —— (1961). Vis. Od VI. st prije nove ere do 1941.godine (Vis From 4th Century A.D. to 1941) (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 281.
- —— (1964). Mletačka uputstva i izvještaji (English: Venetian Directives and Reports; Latin: Commissiones et relationes venetae) Part IV. From 1572-1590. Monumenta spectantia historiam Slavorum Meridionalium, vol. 47 (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 503.
- —— (1966). Mletačka uputstva i izvještaji (English: Venetian Directives and Reports; Latin: Commissiones et relationes venetae) Part V. From 1591-1600. Monumenta spectantia historiam Slavorum Meridionalium, vol. 48 (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 364.
- —— (1967). Egipat. Prethistorija-Faraoni-Osvajači-Kultura (Egypt: Prehistory-Pharaohs-Conquerors-Culture) (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 285.
- —— (1970). Mletačka uputstva i izvještaji (English: Venetian Directives and Reports; Latin: Commissiones et relationes venetae) Part VI. From 1588-1620. Monumenta spectantia historiam Slavorum Meridionalium, vol. 49 (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 345.
- —— (1972) [1924]. Hvar Kroz Stoljeća (Hvar Through the Centuries). Historijski Arhiv - Hvar (Historical Archives of Hvar) (хор.). Т. I (вид. 3rd). Narodni Odbor Općine Hvar (National Council of Hvar Municipality).
- —— (1972). Povijest Dubrovnika (History of Dubrovnik) (хор.) (фр.) (вид. 1). Zagreb: Historical Institute of the Yugoslav Academy of Sciences and Arts in Dubrovnik. с. 57.
- —— (1972). Mletačka uputstva i izvještaji (English: Venetian Directives and Reports; Latin: Commissiones et relationes venetae) Part VII. From 1621-1671. Monumenta spectantia historiam Slavorum Meridionalium, vol. 50 (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 349.
- —— (1977). Mletačka uputstva i izvještaji (English: Venetian Directives and Reports; Latin: Commissiones et relationes venetae) Part VIII. From 1672-1680. Monumenta spectantia historiam Slavorum Meridionalium, vol. 51 (хор.). Zagreb: Yugoslav Academy of Sciences and Arts. с. 268.
- —— (1978) [1957]. Povijest Splita (History of Split) (хор.). Т. I. (вид. 2nd). Split: Čakavski sabor. с. 695.
- —— (1978) [1961]. Povijest Splita (History of Split) (хор.). Т. II. (вид. 2nd). Split: Čakavski sabor. с. 721—1242.
- —— (1978) [1965]. Povijest Splita (History of Split) (хор.). Т. III. (вид. 2nd). Split: Čakavski sabor. с. 1269—1820.
- —— (2004) [1944]. Slobodan Prosperov Novak (ред.). Prošlost Dalmacije (Ancient Dalmatia) Vol I. Od najstarijih vremena do Kandijskog rata (хор.) (вид. 3rd). Split: Slobodna Dalmacija i Marjan Tisak. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
- —— (2004) [1944]. Slobodan Prosperov Novak (ред.). Prošlost Dalmacije (Ancient Dalmatia) Vol II. Od Kandijskog rata do Rapalskog ugovora (хор.) (вид. 3rd). Split: Slobodna Dalmacija i Marjan Tisak.
Примітки
ред.- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Grga Novak Biography. Mediterranean Institute Grga Novak. Архів оригіналу за 24 May 2009. Процитовано 18 липня 2009.
- ↑ . ISBN 953-96728-0-5.
{{cite encyclopedia}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ The History of The University. University of Belgrade. Архів оригіналу за 22 лютого 2012.
In early 1920s The Faculty of Philosophy in Skoplje and the Faculty of Law in Subotica were founded – both being parts of the University of Belgrade
- ↑ Tomorad, M. (2004), Egyptology in Croatia (PDF), Archaeology of Egypt, т. 3, 1, Netherlands: PalArch Foundation: Netherlands Scientific Journals, ISSN 1567-214X, архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2011, процитовано 18 липня 2009,
Grga Novak was the most important scholar in this field from the twenties to the sixties of the 20th century.
- ↑ Gaffney, Vincent, The Hvar Archaeological Database, UK: University of Birmingham Institute of Archaeology and Antiquity, архів оригіналу за 10 February 2006, процитовано 20 липня 2009,
Throughout most of the twentieth century, Hvar archaeology has been dominated by the work of one man - Grga Novak
- ↑ Gaffney, Vincent L. (2006), Adriatic Islands Project: Contact, Commerce and Colonialism, 6000 BC - AD 600, UK: Tempvs Reperatvm, ISBN 0-86054-851-1
- ↑ The Archaeological Collection and Lapidarium Dr Grga Novak, Hvar Heritage Museum, архів оригіналу за 21 липня 2011, процитовано 20 липня 2009
- ↑ Later renamed to the Croatian Academy of Sciences and Arts
Посилання
ред.- Археологічна колекція та лапідарій доктора Грги Новака, Музей спадщини Хвара [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Хорватська академія наук і мистецтв [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]