Булоньське графство
Було́нське гра́фство (фр. Comté de Boulogne) — графство в північній Франції на узбережжі Ла-Манша в середньовіччі. Графство виникло в другій половині IX століття і спочатку було васалом графів Фландрії, пізніше — королів Франції. В 1477 Булонське графство увійшло до складу королівського домену. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер.
Булоньське графство | ||||
складова Франції (1212–1501) | ||||
| ||||
Герб | ||||
Франція 1180. Булонське графство у складі Фландрії
| ||||
Столиця | Булонь | |||
Державний устрій | складова Франції (1212–1501) | |||
Історія | ||||
- володіння Фландрії | 896 | |||
- анекосоване Філіппом II | 1212 | |||
- складова Франції | 1501 | |||
|
Географія
ред.Булонське графство розташовувалося уздовж узбережжя Ла-Манша в районі його найбільш вузької частини — протоки Па-де-Кале. В геологічному відношенні ця територія являє собою східний край Вельдської крейдяної формації, що займає південний схід Англії і що проходить під Ла-Маншем. На півночі Булонське графство межувало з графством Гін та містом Кале, на півдні, уздовж річки Канш, — з графством Понтьє і сеньорією Монтрейль. На схід від Булоні розташовувалася історична область Артуа. Адміністративним центром було місто Булонь-сюр-Мер. Тепер[коли?] територія колишнього графства належить до департаменту Па-де-Кале.
В Раннє Середньовіччя під сюзеренітетом Булонського графства також знаходилися:
- Графство Ланс — до середини XI століття, коли Ланс був приєднаний до Фландрії графом Балдуїном V;
- Кале і прилегла територія, відокремлена від Булоні графством Гін, — до захоплення Кале англійцями в 1346 р.;
- Теруанн і Сент-Омер — до початку XI століття, коли при Балдуїні IV ця область увійшла до складу Фландрії;
- Тернуа і графство Сен-Поль — до середини XI століття, з 1180 — під сюзеренітетом графів Артуа.
Історія
ред.В давнину територію майбутнього Булонського графства населяли кельтські племена. Увійшовши до складу римської провінції Белгіка, місто Булонь (давньоримська Бононія; лат. Bononia) служив центром з'єднання імперії з Британією. Пізніше сюди переселилися франки і область увійшла до складу Франкського королівства, а в IX столітті — до складу Західного Франкського королівства (майбутньої Франції). Місто Булонь і округа управлялися призначуваними графами, проте відомостей про ранній період існування Булонського графства збереглося вкрай мало через безперервні в другій половині IX століття набіги скандинавських вікінгів на узбережжя Ла-Маншу, які неодноразово захоплювали і спалювали місто.
В 896 році Булонь була захоплена графом Фландрії Балдуїна II і увійшла до складу Фландрського графства.
Після смерті Балдуїна II в 918 році його володіння були розділені між спадкоємцями. Старший син Арнульф отримав власне Фландрію, а молодший Адалульф став правителем Булоні. Це поклало початок існуванню окремого Булонського графства, керованого нащадками Адалульфа. Хоча Булонь зберігала зв'язок з Фландрією, а графи Булонські приносили омаж і клятву вірності її правителям, фактично графство швидко стало самостійним.
Близькість до Англії сприяла встановленню тісних відносин між Булонським графством і англосаксонською державою. Євстахій II, граф Булоні, одружився з дочкою Етельреда II, і був найближчим соратником короля Едуарда Сповідника. В 1066, однак, Євстахій II взяв активну участь в нормандському завоюванні Англії і став володарем обширних земель по інший бік Ла-Манша (насамперед у Ессексі, а також ще в одинадцяти англійських графствах). Графи Булонські протягом XII століття відігравали значну роль в англійському політичному житті, а графиня Матильда стала дружиною короля Англії Стефана Блуаського.
Великий внесок Булонське графство внесло і в історію хрестових походів: підкорювач Єрусалима Готфрід Булонський і перший король Єрусалимського королівства Балдуїн I походили з Булонського графського роду і були молодшими братами графа Євстахія III.
1190 року Булонь перейшла під владу Рено Даммартенського, одного з найбільших феодалів Північної Франції, тим самим був розірваний васальний зв'язок Булонського графства з Фландрією.
В конфлікті королів Англії і Франції Рено прийняв сторону першого, і після розгрому англо-німецьких військ в битві під Бівуном в 1214 році Булонське графство було конфісковано, а пізніше увійшло до складу апанажа Філіпа Юрпеля, сина французького короля Філіппа II Августа.
1265 року Булонь перейшла у спадок до графів Оверні і протягом наступних двохсот років залишалася володінням Оверньського будинку.
Під час Столітньої війни Булонь неодноразово піддавалася атакам англійців і французів. Уже в 1346 місто Кале, яке перебувало під сюзеренітетом Булонських графів, було захоплено Англією і на кілька століть перетворилося на головну військову і торговельну базу англійців на континенті.
1477 року граф Бертран VI де Ла Тур-д'Овернь, поступившись наполяганням французького короля Людовика XI, передав йому свої права на Булонське графство, взамін чого отримав область Лораге в південно-західній Франції. Таким чином графство Булонь перестало існувати і було включено до складу королівського домену.
Проте боротьба за столицю графства не припинилася і після закінчення війни: в 1492 Булонь була оточена англійськими військами Генріха VII, а в 1544 році була захоплена армією Генріха VIII. Проте вже в 1547 місто було звільнене і в 1550 остаточно закріплене за Францією.
Графи
ред.Даммартенський дім
ред.- 1235—1248: Афонсу ІІІ, чоловік Матильди ІІ Булонської, король Португалії (1248—1279).
Герби графів
ред.-
Фландрський дім
896—1025 -
Булонський дім
1032—1151 -
Блуа
1151—1170 -
Даммартенський дім
1216—1260 -
Оверньський дім
1260—1360, 1361—1437 -
Бургундський дім
1360–1361 -
Ля-Тур-Оверньський дім
1437—1501
Джерела
ред.- Presentation of Boulogne-sur-Mer [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Булоньське графство
- Генеалогия ранних графов Булонских [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)