Готфрід Бульйонський
Ґотфрід Булонський[3] (фр. Godefroi de Bouillon, нід. Godfried van Bouillon; близько 1060, Булонь — 18 липня 1100, Єрусалим) — Граф Булонський (1076—1096), герцог Нижньої Лотарингії (1087—1096) як Готфрід IV (з урахуванням віцегерцога Готфрід — Готфрід V), один з керівників Першого хрестового походу 1096−1099 на Схід, після захоплення Єрусалиму був проголошений правителем Єрусалимського королівства (з 1099), відмовившись коронуватися в місті, де Христос був коронований терновим вінцем; Готфрід замість королівського титулу прийняв титул барона та «Захисника Гробу Господнього» (лат. Advocatus Sancti Sepulchri).
| Ґотфрід Булонський | |
|---|---|
| фр. Godefroi de Bouillon | |
.jpg) Ґотфрід (фреска Джакомо Якеріо, бл. 1420; Салуццо, замок Манта, Італія) | |
 | |
| Час на посаді: | |
| 22 липня 1099 — 18 липня 1100 | |
| Наступник | Балдуїн I |
| Час на посаді: | |
| 1089 — 1096 | |
| Попередник | Конрад |
| Наступник | Генріх I Лімбурзьский |
| Народився | 1060[1][2] Булонь-сюр-Мер |
| Помер | 18 липня 1100 Єрусалим, Єрусалимське королівство |
| Батько | Євстахій II |
| Мати | Іда Лотаринзька |
| Брати | Євстахій III, Балдуїн I |
| Релігія | римо-католик |
|
| |
ЖиттєписРедагувати
Ґотфрід Булонський народився близько 1061 року, був другим сином Євстахія II графа Булонського та Іди Лотаринзької, дочки Годфрід III Бородатого[4]. У нього був старший брат Євстахій III та молодший — Балдуїн I.
Його дядько, брат матері, Ґодфрід IV Лотаринзький) був бездітним і зробив Ґотфріда своїм спадкоємцем. У 1089 році, після смерті дядька, у віці 15 років, Ґотфрід стає герцогом Нижньої Лотарингії. Герцогство відігравало важливу роль у ті часи, воно слугувало своєрідним буфером між королівством Франція та німецькими землями, та охоплювало більшу частину сучасної Бельгії.
Ґотфрід був блакитнооким і мав русяву бороду; вирізнявся надзвичайною фізичною силою — класичний образ лицаря-нормана. Його простота і твердість у прийнятті рішень та реалізації планів, невибагливість, привітність із васалами були відомі всім. Абсолютно щира побожність контрастувала з духовними прагненнями більшості великих феодалів того часу, які більше турбувалися про послаблення ролі церкви і з жадобою поглядали на монастирські землі. Саме ця риса висунула Ґотфріда на чільну роль на останньому етапі Першого Хрестового походу (1096 — 1099).
Після захоплення Єрусалиму хрестоносцями Ґотфрід був проголошений 22 липня 1099 року королем. Проте Ґотфрід відмовився від золотої корни оскільки не хотів носити золотого вінця там, де Цар царів носив терновий вінець. Тому він був проголошений правителем Єрусалимського королівства з титулом «Захисник Гробу Господнього»[5].
Ґотфрід Булонський помер 18 липня 1100 року. Тіло його було поховане на Голготі, поблизу Гробу Господнього.
Вшанування пам'ятіРедагувати
Італійський поет Торквато Тассо зробив Ґотфріда Булонського героєм своєї поеми «Звільнений Єрусалим», написаної у 1559—1575 роках.
Пам'ятники Ґотфріду Булонському встановлені на Королівській площі в Брюсселі та у його рідному місті Булонь-сюр-Мер.
Кінна статуя Ґотфріда в Брюсселі
Статуя Ґотфріда в Булонь-сюр-Мер
Статуя Ґотфріда у Соборі Гофкірхе, Інсбрук
.jpg)
_2006_0931C.jpg)
ЛітератураРедагувати
- Готфрід Бульйонський — «Лицар без страху і докору» Рівно 907 років тому, 15 липня 1099 року, хрестоносне воїнство увірвалося в Єрусалим // Дзеркало Тижня. № 27 (606) 15 — 21 липня 2006
- Заборов М. А. Крестоносцы на Востоке. — М.: Наука, 1980 (рос.)
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118718266 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б CONOR
- ↑ Мирослав Трофимук. [Еволюція естетичних та ідейних поглядів Іринея Фальковського на прикладі поезій раннього та пізнього періодів творчості]. Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України «Слово і час». 2013. №4
- ↑ Butler, Alban; Burns, Paul (2000). Butler's Lives of the Saints. Continuum International Publishing Group. с. 93. ISBN 0-86012-253-0.
- ↑ Whitworth Porter (2013). A History of the Knights of Malta. Cambridge Library Collection - European History. Cambridge University Press. с. 18. ISBN 9781108066228. Процитовано 20 May 2014.
ПосиланняРедагувати
- Так хоче Бог – перший хрестовий похід (1096 – 1099)
- Венедиктов А. А., Басовская Н. И. Готфрид Бульонский — защитник Гроба Господня. Передача радіо «Эхо Москвы» «Всё так» від 21.09.2008 р. (рос.)
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |