Гошовські
Гошовські (пол. Hoszowscy) — давні українські роди: шляхетський гербу Сас та зем'янський — в Овруччині.
Шляхтичі ред.
Дідичним володінням, від якого походить родове прізвище, був Гошів у Перемишльській землі[1] (нині Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща).
З родиною Гошовських пов'язується походження Чудотворної ікони Гошівської Божої Матері. У 1735 р. в маєтку заможного шляхтича Миколи Гошовського, який проживав недалеко Перемишля, появилася копія Чудотворної ікони Божої Матері з монастиря м. Белза, яка стала чудотворною. Через що Гошовські заснували однойменний монастир на Івано-Франківщині.
Представники ред.
- Юрій — православний єпископ Перемишльський і Самбірський (1667—1675)
- Павло — адміністратор «Могилівського ключа» володінь Потоцьких (Поділля). Прибув до Могилева у 1713 р.[2]
- Петро; дружина — Анна Літинська, діти:[3]
- Анна, дружина Блажовського
- Маріанна, дружина Паковського
- Катерина, дружина Пшедвоєвського
- Павло — монах-єзуїт, помер 1729 року в Перемишлі
- Михайло — стольник інфляндський.
- Теофіла Катерина[4] — дружина київського підсудка Івана Олександра Олізара, мати його сина Адама, потім — брацлавського каштеляна Станіслава Францішека Конецпольського (мати його сина Ленарда[3])[5][4]
- Микола — чоловік Софії Шумлянської[3]
- Василь — чоловік Магдалени Дрогойовської,[3] донька Христофора Томаса та його першої дружини Софії Святополк-Болестрашицької[6]
Зем'яни ред.
Родове прізвище походить від села Гошів (тепер Овруцький район). Рід внесено до VI частини родословної книги Подільської губернії.
Їхній предок — Степан Андрійович Баранович — 1518 року отримав королівську грамоту на помістя Гошово (нині Овруцький район, Житомирської обл.). Нащадки стали зватися Гошовськими. В каталозі української шляхти з першої половини XVII ст., що подають Галицькі акти,[7] згадується Роман Гошовський іменем Антона Гобрича Гошовського батька свого, …
Наталія Яковенко вказує, що рід походить від виходця з Орди Ущапа — рід Ущапів, що отримав землю від Вітовта наприкінці XIV століття. Їх відгалуженням був рід Васьковичів (Васьковських), від яких і відбрунькувалися Гошовські (Гошовичі).
Примітки ред.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 7. — S. 364.
- ↑ Mohylów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 614. (пол.) — S. 614. (пол.)
- ↑ а б в г Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 379.
- ↑ а б Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 418. (пол.) — S. 418. (пол.)
- ↑ за Едвардом Руліковським — вдова Конецпольського
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 83—85.
- ↑ гродські (міські) або земські
Джерела ред.
- Яковенко Н. Українська шляхта. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 364—366. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 820 s. — S. 379. (пол.)
Посилання ред.
- Osoby o nazwisku „Hoszowski” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не має інтервікі-посилань. |