Відкрити головне меню

Го́шів (пол. Hoszów) — село в Польщі, в гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 293 особи (2011[1]).

Село
Гошів
пол. Hoszów
Hoszów view.JPG

Координати 49°24′ пн. ш. 22°39′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 22.650° сх. д. / 49.400; 22.650Координати: 49°24′ пн. ш. 22°39′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 22.650° сх. д. / 49.400; 22.650

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Дата заснування 1420
Населення 293 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-700
Автомобільний код RBI
SIMC 0361554
GeoNames 770978
Гошів. Карта розташування: Польща
Гошів
Гошів
Гошів (Польща)
Гошів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Гошів
Гошів
Гошів (Підкарпатське воєводство)
Гошів у Вікісховищі?

Зміст

РозташуванняРедагувати

Гошів знаходиться за 6 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 85 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 5 км від державного кордону з Україною, при воєводській дорозі № 896. Колишнє бойківське село.

Історичні відомостіРедагувати

 
Церква св. Миколая 1939 - 47 рр.

У 1420 р. король Владислав II Ягайло надав пустку Гошів Перемишльської землі Руського воєводства лицарю Івану Влашину.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1882 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувався 308 жителів, з них 281 греко-католик і 27 римо-католиків.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні. На 01.01.1939 в селі було 550 жителів, з них 480 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів і 30 євреїв[2].

З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, в рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене у село Староварварівку (Олександрівський район, Сталінська область, УРСР)[3], на їх місце переселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 143 32 95 16
Жінки 150 38 85 27
Разом 293 70 180 43

ЦеркваРедагувати

В 1939 р. збудована дерев’яна церква св. О. Николая, була парафіяльною, належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Постала на місці та з матеріалу попереднього храму XVIII століття. Під час Другої світової війни була ще на завершеною та використовувалась як склад амуніції. Будівництво було остаточно завершено вже у 1947-1948 роках. Після виселення українців церква пустувала, поки в 1971 р. не пристосована під костел блаженної Броніслави. У 1977 р. ґонтове покриття даху замінили на бляшане.

Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[5].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати