Горбатенко Іван Пантелеймонович
Іван Пантелеймонович Горбатенко (27 листопада 1906, Богодухів, Харківська губернія — 1976) — радянський український вчений і викладач, фахівець в галузі політекономії і наукового комунізму. Кандидат філософських наук, доцент. Учасник німецько-радянської війни. Після війни дев'ятнадцять років очолював кафедру марксизму-ленінізму у Харківському юридичному інституті.
Біографія
ред.Іван Горбатенко народився 27 листопада 1906 року в Богодухові Харківської губернії. За національністю українець[1]. У 1926 році вступив до Харківського інституту народного господарства, в якому за чотири роки навчання отримав спеціальність «інженер-економіст». У 1932 році закінчив аспірантуру у Харківському інституті економічних досліджень при Українській державній плановій комісії. У червні того ж року почав викладати у Всесоюзній промисловій академії імені Сталіна в Харкові. Пропрацювавши в цьому закладі близько двох років, пішов звідти і почав викладати політекономію в інших харківських вишах ― Всеукраїнському інституті комуністичної освіти (нині — Харківська державна академія культури) та Інженерно-будівельному інституті на посаді старшого викладача. Згодом очолив кафедру марксизму-ленінізму у Харківському зоотехнічному інституті, де працював до липня 1941 року[2]. Член ВКП (б) з 1941 року[1].
Після початку Німецько-радянської війни вступив до лав Червоної Армії. Брав участь у бойових діях, мав військове звання капітан. Під час служби був політруком і старшим викладачем на курсах для політскладу 30-ї армії РСЧА, агітатором у політвідділі 375-стрілецької дивізії і старшим інструктором в політуправлінні Північно-Кавказького військового округу. Відзначився під час Курської битви: організував і вивів з оточення 103 бійця, за що був нагороджений орденом Червоної Зірки (12.09.1943)[1]. Також мав медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (04.09.1945)[2].
У 1946 році Горбатенко працював на посаді завідувача кафедри марксизму-ленінізму Харківського юридичного інституту[2]. На початку 1950-х років на кафедрі працювало дев'ять штатних викладачів, п'ятеро з них у цей період захистили кандидатські дисертації та отримали відповідний науковий ступінь. Іван Пантелеймонович отримав ступінь кандидата філософських наук. У 1953 році йому було присвоєно вчене звання доцент. У 1965 році пішов з посади завідувача кафедри. Наприкінці 1960-х років поряд з іншими викладачами кафедри працював над написанням статей до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР»[3]. Був відповідальним редактором підручника «Логіка» за авторством В. О. Жерьобкіна[4].
Іван Горбатенко помер у 1976 році[5].
Оцінка
ред.Радянський і український державний і політичний діяч Георгій Крючков характеризував Івана Пантелеймоновича, як і інших своїх інститутських наставників, які для нього були прикладами для наслідування, як людину принципову, яка не піддавалася кон'юнктурі, а жила за законом і по совісті[6][7].
Бібліографія
ред.Серед наукових праць автором яких був І. П. Горбатенко були:
- Ведущая роль социалистического города в уничтожении противоположности между городом и деревней и преодолении существенного различия между ними // Научная конференция по работам, выполненным в 1953 году. — Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1954. — 101 с. — С. 12—23.
- Свобода и необходимость в общественном развитии // Научная конференция по работам, выполненным в 1954 году. — Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1955. — 112 с. — С. 5—20.
- Уничтожение противоположности между городом и деревней в СССР и пути ликвидации существенного различия между ними // Харьковский юридический институт. Ученые записки. — Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1958. — Вып. 10. Труды кафедры марксизма-ленинизма. Т. 1. — С. 39—80.
- О соотношении детерминизма и причинности // Научная конференция по работам, выполненным в 1964 году (сентябрь 1965 г.). — Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1965. — 186 с. — С. 3—7.
Примітка
ред.- ↑ а б в Горбатенко Иван Пантелеймонович Орден Красной Звезды. Память народа (рос) . Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ а б в Тацій, Кононенко, Тихий, 2013, с. 42.
- ↑ Тацій, Панов, 1995, с. 95—96.
- ↑ Жеребкин В. Е. [1] / Горбатенко И. П. — Харьков : Издательство харьковского университета, 1968. — 264 с. Архівовано з джерела 6 квітня 2022
- ↑ Тацій, Панов, 1995, с. 96.
- ↑ Крючков Г. К. Лестница, полная заноз. Полвека в политике / Г. Крючков; худож.-оформ. Е. Д. Кононученко. — Харьков : Фолио, 2014. — С. 11. — ISBN 978-966-03-7052-4.
- ↑ Крючков Г. К. Трудные уроки : Раздумия бывшего парт. работника / Худож.-оформитель Л. П. Вировец. — 2-е изд. — Харьков : Фолио, 2009. — С. 9—10. — ISBN 978-966-03-4824-0.
Література
ред.- Горбатенко Іван Пантелеймонович // Через півстоліття. Літопис випускників Харківського юридичного інституту 1963 року / В. Я. Тацій, В. І. Кононенко, В. П. Тихий та ін. — Київ : Арт Економі, 2013. — С. 40.
- Національна юридична академія України 1920—1995. Історичний нарис / Редакційна колегія: В. Я. Тацій (головний редактор), М. І. Панов (заст. головного редактора) та ін. — Харків : Харківська книжкова фабрика «Глобус», 1995. — 126 с. — ISBN 5-73-60-0053-9.