Голота Владислав Якович

Владислав Якович Голота (нар. 25 серпня 1934, Молочанськ) — український науковець (акушер-гінеколог), педагог. Доктор медичних наук (1972), професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006). Вперше в Україні науково обґрунтував санаторно-курортний етап лікувальних реабілітаційних заходів для вагітних, розробив раціональне харчування вагітних.

Владислав Голота
Народився 25 серпня 1934(1934-08-25) (89 років)
Молочанськ, УРСР
Alma mater Київський медичний інститут (1959)
Галузь акушерство, гінекологія
Заклад Київський науково-дослідний інститут педіатрії, акушерства та гінекології МОЗ УРСР (1964—1971)
Київський державний інститут удосконалення лікарів (1971—1976)
Полтавський медичний стоматологічний інститут (1976—1980)
Київський медичний інститут (пізніше — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця; 1980—2010)
Посада старший науковий співробітник, доцент, професор, завідувач кафедри, декан
Вчене звання професор (1976)
Науковий ступінь доктор медичних наук (1972)
Науковий керівник Микола Бакшеєв
Відомі учні Лілія Мартинова, Сергій Мельников, Володимир Ліхачов
Членство член Європейської асоціації акушерів-гінекологів, член Міжнародної федерації акушерів-гінекологів, віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України, академік Української академії наук
Відомий завдяки: першому в Україні науковому обґрунтуванню санаторно-курортного етапу лікувальних реабілітаційних заходів для вагітних, розробці раціонального харчування вагітних
Батько Яків Голота
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Державна премія України в галузі науки і техніки

Протягом 30 років — професор Київського медичного інституту (пізніше — Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; 1980—2010), з яких 24 роки — завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3. Головний акушер-гінеколог Києва (1979—1995). Автор близько 350 наукових робіт, зокрема, понад 5 авторських свідоцтв на винаходи[1].

Життєпис ред.

Народився 25 серпня 1934 року в місті Молочанськ на Запоріжжі.

Планував стати хірургом. У 1959 році закінчив Київський медичний інститут. Один з останніх учнів професора Олександра Лур'є. Через чотири роки закінчив аспірантуру та здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Зуд наружных половых органов женщины» (науковий керівник — професор Микола Бакшеєв).

У 1963 році був запрошений очолити кафедру акушерства та гінекології Луганського медичного інституту, але, за порадою професора Олександра Папа, відмовився. Через рік обійняв посаду наукового співробітника Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології МОЗ УРСР. З 1971 року — доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київського державного інституту удосконалення лікарів[2].

У 1972 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Рациональное питание беременных женщин». Через чотири роки затверджений у вченому званні професора. Тоді ж обійняв посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту. Під керівництвом Владислава Голоти був розширений колектив кафедри, розпочата підготовка клінічних ординаторів[3].

З 1979 по 1995 роки — головний акушер-гінеколог Києва. На цій посаді став фундатором пологових будинків № 2, 3 та 5, санаторію для вагітних в Конча-Заспі, керував модернізацією пологового будинку № 1, зміцнив мережу жіночих консультацій[4].

 
Професор Владислав Голота (ліворуч) під час робочого обговорення, 1980-ті роки

З 1980 року — професор Київського медичного інституту (пізніше — Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; КМІ, НМУ). Через два роки заснував та очолив кафедру акушерства та гінекології № 3. Під керівництвом та за участю Владислава Голоти науковцями кафедри розроблені основи тактики ведення вагітних, заходи з антенатальної та перинатальної охорони плоду, раціональне харчування вагітних[5].

Під час Чорнобильської катастрофи став одним з перших науковців (разом з Віктором Сідельниковим), які виїхали на місце трагедії для допомоги дітям[6]. У 1989 році нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки УРСР».

З 1990 по 1999 роки — декан педіатричного факультету (пізніше — медичного факультету № 3) КМІ (НМУ). Під керівництвом Владислава Голоти відбулась реорганізація низки кафедр, ліквідація педіатричного та медико-профілактичного факультетів[1].

У 2006 році, разом з колегами, нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки — «за наукову розробку, організацію та впровадження системи санаторно-курортного оздоровлення і лікування вагітних в Україні». Тоді ж залишив посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології, ще чотири роки пропрацювавши її професором.

Автор близько 350 наукових робіт, зокрема, понад 5 авторських свідоцтв на винаходи. Вперше в Україні науково обґрунтував санаторно-курортний етап лікувальних реабілітаційних заходів для вагітних. Науковий керівник та консультант понад 50 докторів та кандидатів наук. Серед учнів Владислава Голоти — науковці Лілія Мартинова, Сергій Мельников, Володимир Ліхачов тощо.

Член Європейської асоціації акушерів-гінекологів, член Міжнародної федерації акушерів-гінекологів, колишній віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України, академік Української академії наук. Колишній головний редактор часопису «Проблеми медицини», член редакційних колегій часописів «Педіатрія, акушерство та гінекологія» та «Мистецтво лікування»[1][4].

У 2010 році вийшов на пенсію. Живе в Києві.

Родина ред.

Батько — науковець-селекціонер, державний діяч, кандидат біологічних наук Яків Голота (1904—1985). Дружина — кандидат медичних наук, співробітниця кафедри фармакології НМУ імені О. О. Богомольця Людмила Голота (1937—2017).

Відгуки ред.

Завідувач жіночої консультації пологового будинку № 3 Сергій Бакшеєв, який працював у цьому закладі з Владиславом Голотою та є онуком його наставника, Миколи Бакшеєва, згадує його вкрай негативно, при цьому визнаючи його науковий внесок: «Це перший акушер-гінеколог, який дозволяв собі нецензурні вирази на адресу пацієнток і приниження співробітників, часом прилюдне. Він посадив паростки вседозволеності, які проявляються і зараз»[7].

Науковий доробок (частковий) ред.

  • Профілактика розвитку великого плода / Голота В. Я., Галицький С. А. — Київ: Здоров'я, 1980. — 23 с.; 20 см.
  • Рецептурный справочник акушера-гинеколога: справочное издание / Голота В. Я., Голота Л. Г. — Киев: Здоров'я, 1981. — 144 с.
  • Рецептурный справочник акушера-гинеколога. — 2-е стереотип. изд. / Голота В. Я., Голота Л. Г. — Киев: Здоров'я, 1982. — 142 с.
  • Женская консультация: для акушеров-гинекологов и организаторов здравоохранения / Голота В. Я., Радзинский В. Е. — Киев: Здоров'я, 1983. — 208 с.
  • Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода / В. Я. Голота, В. Е. Радзинский, Г. Т. Сонник. — Киев: Здоров'я, 1985. — 118 с. : ил.; 20 см.
  • Преждевременные роды / В. Я. Голота, Л. Б. Маркин, В. Е. Радзинский. — Киев: Здоров'я, 1986. — 115,[2] с. : ил.; 20 см.
  • Рецептурный справочник акушера-гинеколога. — 3-е изд., перераб. и доп. / Голота В. Я., Голота Л. Г. — Киев: Здоров'я, 1988. — 175 с.
  • Криохирургия предраковых состояний наружных и внутренних половых органов / Голота В. Я. и др. — Киев: Б. и., 1989. — 23 с.; 20 см.
  • Эпонимы в акушерстве и гинекологии / Голота В. Я. — Москва: МЕДпресс-информ, 2004. — 222 с. : ил.; 21 см.
  • Гинекология / В. Я. Голота, В. А. Бенюк. — Москва: МЕДпресс-информ, 2005 (ОАО Тип. Новости). — 478 с. : ил., табл.; 21 см.

Авторські свідоцтва на винаходи (у співавторстві) ред.

  • 1996 — «Спосіб лікування гнойно-септичних післяродових захворювань»
  • 2000 — «Спосіб прогнозування тромботичних ускладнень в акушерській практиці»
  • 2001 — «Спосіб лікування загрози недоношування вагітності»
  • 2001 — «Спосіб визначення впливу загрози недоношування на адаптацію гомеостазу плодового організму»
  • 2005 — «Спосіб лікування хронічного сальпінгоофориту»

Нагороди ред.

Примітки ред.