Говоров Михайло Прокопович

Михайло Прокопович Говоров (нар. 8 листопада 1913, Тифліс, Російська імперія (нині Тбілісі, Грузія) — пом. 20 січня 1967, Тернопіль, Українська РСР, СРСР) — учасник німецько-радянської війни, командир 533-го винищувального протитанкового артилерійського полку 61-ї армії 1-го Білоруського фронту, майор. Герой Радянського Союзу.

Говоров Михайло Прокопович
рос. Михаил Прокофьевич Говоров
Файл:Govorov MP.jpg
Народження 8 листопада 1913(1913-11-08)
Тифліс,
Російська імперія
(нині Тбілісі, Грузія)
Смерть 20 січня 1967(1967-01-20) (53 роки)
Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Поховання Микулинецький цвинтар
Країна  СРСР
Приналежність Російська імперія
СРСР СРСР
Роки служби 1935—1959
Партія КПРС
Звання Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) 1913 року в Тифлісі. Закінчив вісім класів. Працював слюсарем-інструментальником на заводі «Ростсельмаш».

У Червоній Армії з 1935 року. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У січні 1943 року закінчив артилерійські курси удосконалення командирського складу. Член ВКП (б) / КПРС з 1943 року.

Звільняв місто Кобрин 20 липня 1944 року в ході Люблін-Брестської операції[1].

Командир 533-го винищувального протитанкового артилерійського полку майор Михайло Говоров відзначився при прориві оборони противника з Магнушевського плацдарму на річці Вісла на північний схід від м. Варка у Польщі. 14 січня 1945 року батареї полку зруйнували 14 дзотів, знищили два спостережні пункти і 10 кулеметних точок ворога, чим забезпечили стрілецькою підрозділам форсування річки Пилиця і захоплення першої та другої ворожої траншей. Уміло організувавши вогонь і маневр батарей при відображенні танкової контратаки 31 січня на околиці населеного пункту Регентін (нині Реденцін, за 10 км на північний схід від м Добегнев, Польща), полк знищив 6 танків і 5 штурмових гармат.

У 1946 році Михайло Говоров закінчив вищу офіцерську школу в Ленінграді. З 1959 року полковник Говоров перебував у запасі.

Проживав в Тернополі.

Помер 20 січня 1967 року.

Нагороди ред.

  • Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 27 лютого 1945 року (медаль № 5682)[2] .
  • Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського і Вітчизняної війни 2 ступеня, двома орденами Червоної Зірки, а також медалями.

Примітки ред.

  1. Освобождение городов СССР. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 5 липня 2021.
  2. Мир наград — Говоров Михаил Прокофьевич [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].

Посилання ред.