Гліб Юрійович

	Гліб Юрійович
	Гліб ЮрійовичДруге весілля Гліба Юрійовича
Прапор	Великий князь Київський
1169 — 1170
Попередник:	Мстислав II Ізяславич
Наступник:	Мстислав II Ізяславич
1170 — 1171
Попередник:	Мстислав II Ізяславич
Наступник:	Володимир III Мстиславич
Прапор	Князь канівський
1149 — 1150
Наступник:	Ростислав Володимирович
Прапор	Князь переяславський
1155 — 1169
Попередник:	Мстислав Ізяславич
Наступник:	Володимир Глібович
Ім'я при народженні:	Олександр
Народження:	невідомо
Смерть:	20 січня 1171; Київ
Поховання:	Церква Спаса на Берестові, Київ, Україна
Рід:	Рюриковичі (Юрійовичі)
Батько:	Юрій Долгорукий
Шлюб:	Донька Ізяслава III
Діти:	Володимир, Ізяслав, Ольга
	Медіафайли у Вікісховищі

Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр (між 1108 і 1147 — 20 січня 1171/1773^[1]) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський. Син Юрія Довгорукого. Поставлений на Київський престол, після захоплення та зруйнування Києва, суздальським князем Андрієм. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий».

Біографія ред.

Князь городець-остерський (1147, 1151-1152), переяславський (1155-1169), Київський (з 12 березня 1169 до 20 лютого 1170 та з 13 квітня 1170 до 20 січня 1171). Одружився з дочкою чернігівського князя Ізяслава III Давидовича.

Після зруйнування Києва Андрій Боголюбський посадив на київський стіл свого молодшого брата — переяславського князя Гліба Юрійовича. 1170 року Мстислав II Ізяславич знову ненадовго зайняв Київ.

Помер 20 січня 1171 року (за іншими даними, 1173 року^[1]) року, отруєний киянами.

Був похований, як і батько, у церкві Спаса на Берестові^[1].

Родина ред.

Докладніше: Рюриковичі та Мономаховичі

батько: Юрій Довгорукий
мати: Донька половецького хана Аепи

Родовід ред.

8. Всеволод Ярославич, великий князь київський

4. Володимир Мономах, великий князь київський

9. Марія-Анастасія Мономах

2. Юрій Долгорукий, великий князь київський

5. Єфимія

1. Гліб Юрійович, князь київський

12. Ясінь, половецький хан

6. Аєпа, половецький хан

3. донька половецького хана Аєпи

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 26.