Відкрити головне меню

Глушкевич Маріян Феофілович

Маріян-Костянтин Феофілович Глушке́вич (31 березня 1877, село Дидьова, нині Боберка Турківського району Львівської області — 17 липня 1935, Львів) — галицький громадський діяч і поет-модерніст москвофільського напряму.

Глушкевич Маріян Феофілович
Народився 31 березня 1877(1877-03-31)
Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер 17 липня 1935(1935-07-17) (58 років)
Львів, Польська Республіка
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність поет, журналіст, політик
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов російська
Жанр поема

Маріян Глушкевич

БіографіяРедагувати

Маріян Глушкевич закінчив юридичний факультет львівського університету — пізніше освіта дозволила йому виступити як захиснику на політичному процесі проти Сандовича та товаришів, де він захищав Семена Бендасюка. Під час Першої світової війни працював у російській військовій адміністрації у Перемишлі, виконуючи функції міського голови, після відступу російських військ виїхав до Росії. Спочатку проживав у Києві, потім переїхав до Ростова-на-Дону, де працював юристом у банку. Під час перебування у Ростові надрукував публіцистичну роботу «Погляд на минуле, сучасне і майбутнє Прикарпатської Русі». Неприйняття більшовизму та туга за рідним краєм змусили його залишити СРСР, у 1920 році. Майже все подальше життя Глушкевич прожив у Львові. На початку 1920-х років був доцентом Львівського таємного університету. До 1928 року він очолював товариство ім. Качковського, згодом поступово відійшов від активного громадського життя, писав статті на юридичну тематику у деякі українські видання. Помер у Львові, був похований на Личаківському цвинтарі. Феофіл Глушкевич був одружений на доньці громадського діяча Богдана Дідицького[2]

ТворчістьРедагувати

Писав російською, зрідка українською мовами. Видав три поетичні збірки. Як вказував літературний критик та етнограф Юліян Яворський, поетика Глушкевича базувалась на традиціях класичної російської поезії та у певній мірі перекликалася з Фетом та іншими поетами-ліриками того часу[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 393.
  2. В. P. Ваврикъ. Члены Ставропигіона за 350 лѣтъ. (1586 — 1936).
  3. Новейшая червонорусская лирика — Львів, 1902

ЛітератураРедагувати