Відкрити головне меню

Бендасюк Семен Юрійович

галицький журналіст-москвофіл

Бендасюк Семен Юрійович (нар. 1877(1877), с. Скопівка, нині Коломийського району Івано-Франківської області — пом.1965, Львів) — галицький громадський діяч та публіцист, москвофіл.

Бендасюк Семен Юрійович
Бендасюк Семен.jpg
Народився 1 травня 1877(1877-05-01)
Скопівка
Помер 1 січня 1965(1965-01-01) (87 років)
Львів
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українец
Діяльність громадський діяч, публіцист, журналіст
Alma mater Львівський університет
Володіє мовами російська

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Семен Бендасюк народився у селі Скопівка у селянській родині. Закінчив гімназію у Коломиї, вищу освіту здобув у Львівському університеті (юридичний факультет). Після закінчення університету займався громадською діяльністю, був активним учасником товариства імені Качковського, писав для газети «Прикарпатська Русь».

У 1912 році Семена Бендаюска було заарештовано разом з Максимом Сандовичем та звинувачено у шпигунстві. Майже два роки слідства він провів у львівській тюрмі, але на суді у 1914 році його було визнано невинним.

Рятуючись від подальших переслідувань перед початком Першої світової війни виїхав до Російської імперії. Прийняв православ'я у Харкові. Під час Громадянської війни в Росії виїхав до США. де проживав до 1927 року. З 1927 року і до кінця життя — у Львові.

ДіяльністьРедагувати

 
Братська могила галицьких письменників й журналістів, у якій поховано Бендасюка

Громадська на публіцистична діяльність Семена Бендасюка була тісно пов'язана з москвофільським рухом, вірність ідеям якого він зберігав до смерті. Він написав кілька літературних нарисів, історико-библіографічне дослідження присвячене Івану Федорову та Ставропігіальному інституту, кілька споминів, низку гостро публіцистичних статей. Крім того, він багато років працював редактором часописів «Наука» та «Воскресение».

Після радянської анексії Західної України втратив змогу писати та публікувати будь-що, як і можливість працювати, останні роки жив при церкві Святого Юра, виготовляв та продавав свічки та прибирав, аби якось заробити на життя.

Похований на Личаківському цвинтарі.

Найважливіши праціРедагувати

  • Н. В. Гоголь — 1909
  • О. А. Мончаловский — 1929
  • Памяти о. Максима Санловича −1935
  • Единство Руси — 1936
  • Первые памятники русской переписки Зубрицкого — 1932
  • Общерусский первопечатник Иван Федоров и основанная им братская ставропигийская печатня во Львове — Львів, 1935

ЛітератураРедагувати