Відкрити головне меню

Абба Юхимович Глауберман
Глауберман Абба Юхимович.jpg
Народився 11 листопада 1917(1917-11-11)
Варшава
Помер 12 червня 1974(1974-06-12) (56 років)
Одеса
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність доцент, фізик
Alma mater Одеський університет
Сфера інтересів теоретична фізика
Заклад Одеський університет
Львівський університет
Посада декан фізичного факультету Львівського університету
директор НДІ фізики Одеського державного університету
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Френкель Яків Ілліч
Відомі учні Юхновський Ігор Рафаїлович
Стасюк Ігор Васильович
Рувінський Марк Аунович
Член Академія наук СРСР
Відомий завдяки: автор першого оригінального підручника «Квантова механіка» українською мовою

Абба Юхимович Глауберман (11 листопада 1917, Варшава — 12 червня 1974, Одеса) — український радянський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор.

БіографіяРедагувати

Абба Юхимович Глауберман народився 11 листопада 1917 р. у Варшаві. У 1918 р. родина Глауберманів переїхала до Одеси, де Абба Юхимович прожив до 1941 року.

У 1939 р. А. Ю. Глауберман закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), а з 1939 по 1941 р. він був аспірантом і асистентом кафедр молекулярної і теоретичної фізики Одеського державного університету.

У 1941 році під час німецько-радянської війни А. Ю. Глауберман пішов на фронт, брав участь у бойових діях, потрапив у полон. В 1943 році втік з полону, вистрибнувши на ходу з ешелону, брав участь у партизанському русі в Білорусі.

У 1944—1946 старший викладач фізики Гідрометеорологічного інституту Головного управління гідрометео-служби Червоної Армії (м. Одеса).

З 1946 р. А. Ю. Глауберман навчався в аспірантурі кафедри теоретичної фізики Ленінградського політехнічного інституту (науковий керівник Я. І. Френкель).

У 1948 р. після захисту кандидатської дисертації (Теорія поверхневого натягу металів) А. Ю. Глауберман отримав направлення у Львівський університет. Там же в 1957 р. він захистив докторську дисертацію (рос. Некоторые вопросы кинетической теории систем взаимодействующих частиц).

1948 року працював старшим викладачем кафедри експериментальної фізики.

1949 — доцент кафедри теоретичної фізики.

1953—1957 — декан фізичного факультету.

1954—1956 — в. о. завідуючого, 1957 в. о. професора, 1958 професор кафедри теоретичної фізики

1958—1964 — завідуючий кафедрою фізики твердого тіла.

1964—1966 завідуючий кафедрою теорії твердого тіла Львівського університету.

У 1966 р. родина Глауберманів повертається до Одеси, де Абба Юхимович займає посаду директора НДІ фізики Одеського державного університету.

Наукова та педагогічна діяльністьРедагувати

Наукові інтереси Абби Глаубермана стосувались проблем квантової теорії твердого тіла і статистичної теорії конденсованих систем; побудови квантово-електронної теорії поверхневого натягу металів та бінарних металевих сплавів; удосконалення теорії поверхневої енергії іонних кристалів; питань теорії контакту метал-напівпровідник або метал-діелектрик у зовнішньому електричному полі, з'ясування одного з механізмів так званого ефекту Пуля, побудови нової форми загального методу вузлових елементарних збуджень у неметалевих кристалах; теорії напівпровідників у зовнішніх полях; теорії напівпровідників у рідкому стані.

А. Ю. Глауберману належать дослідження Х-центрів в лужно-галоїдних кристалах. Зокрема під керівництвом А. Ю. Глаубермана досліджувалися люмінесцентні, магнітооптичні, фотоемісійні властивості кристалів з квазіметалевими центрами (КМЦ). Теорія КМЦ знайшла застосування в поясненні структури центрів прихованого зображення у фотографії.

Серед робіт відомими є праці А. Ю. Глаубермана з теорії генерації електронним пучком екситонів і спінових збуджень, впливу фононної підсистеми на ймовірність утворення власних точкових дефектів в неметалевих кристалах.

А. Ю. Глауберман — автор близько 150 наукових праць, двох підручників (зокрема першого оригінального підручника «Квантова механіка» українською мовою[1]) і кількох навчальних посібників, зокрема:

  • Лекції з теоретичної механіки (Львів, 1957; у співавторстві);
  • Фізика діелектриків. Ч. 1 (Львів, 1959);
  • Лекції з теоретичної фізики. Теоретична механіка (Львів, 1960; зі співавт.);
  • Квантова механіка (Львів, 1962).

Отримав патент на Фокусуючий монохроматор рентгенівського випромінювання[2].

Серед учнів А. Ю. Глаубермана — професор, Рувінський М. А.[3], член-кореспондент Національної академії наук України Стасюк І. В.[4], академік Національної академії наук України Юхновський І. Р.[5]

ПраціРедагувати

  • Глауберман Абба Юхимович. Фізика атома та квантова механіка: навчальний посібник / А. Ю. Глауберман. — К. : Вища школа, 1972. — 292 с[6].

Цікавий фактРедагувати

Будучи 7-річним хлопчиком, Абба Глауберман узяв участь у зйомках одного з найкращих фільмів усіх часів і народів Броненосець «Потьомкін», який знімався в Одесі. Він отримав від Сергія Ейзенштейна роль хлопчика, якого на Потьомкінських сходах застрелили карателі, а потім по його тілу біг знавіснілий натовп[7].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати