Тешинське герцогство

	Цешинське князівство ; пол. Księstwo Cieszyńskie; чеськ. Těšínské knížectví; нім. Herzogtum Teschen; лат. Ducatus Tessinensis
Прапор	Герб
	Цешин: історичні кордони на картіКарта 1746 року
Столиця	Цешин
Мови	латина, німецька, польська, чеська
Релігії	католицтво
Форма правління	герцогство
Історія
- Польща	1281 1281
- під владою Богемії	1327
- під владою Габсбургів	1653
- Спа конференція	28 липня, 1920
	Населення
- 1910	434 000 осіб
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Тешинське герцогство

Цешинське князівство (пол. Księstwo Cieszyńskie, чеськ. Těšínské knížectví) або Тешинське герцогство (нім. Herzogtum Teschen; лат. Ducatus Tessinensis) — держава у Центральній Європі доби середньовіччя і нового часу. Територія Священної Римської імперії (1327—1918), коронна земля Австрії (1804—1918). Розташовувалася у Верхній Сілезії з центром у Цешині. Одне з Сілезьких князівств. Керувалося польською династією П'ястів.

Назва

Тешинське герцогство (лат. Ducatus Tessinensis; нім. Herzogtum Teschen)
Цешинське князівство (пол. Księstwo Cieszyńskie; чеськ. Těšínské knížectví)

Історія

Герцогство розділило історію Тешинської Сілезії, а також Сілезії взагалі; після феодального роздроблення Польщі, Цешинське герцогство було розділено в 1281 і управлявся сілезькими князями від П'ястів до 1290.^[1] Цешинське герцогство було також складене з менших князівств в різний час, як наприклад Освенцимське князівство або Заторське князівство. Освенцимське князівство було відділено від Цешинського герцогства у 1315 (Заторське князівство у свою чергу відділилося від Освенцимського князівства у 1454).

У 1327 Казимир І, герцог Цешинський, присягнув богемському королю Іоанну Люксембурзькому. З того часу, герцогство стало автономним феодальним володінням під Богемською короною^[2]. У 1442 герцогство було поділено між синами, які всі були формально герцогами Цешину, але реальний контроль над герцогством отримали Болеслав II і Пшемисел II який після смерті Болеслава II в 1452 управляв власноруч. Протягом царювання Вацлав III Адам герцогство, перейшло до протестантизму. Проте наступний князь, Адам-Вацлав знов прийняв католицизм. Правління П'ястів продовжувалося до 1653 по смерті останнього нащадка П'ястів, Єлизавети-Лукреції Цешинської.

З 1653 управляється Габсбургами. На початку XVIII століття, герцогство було надане Леопольду Лотаринзькому, як компенсація за його права на північно-італійський Монферратський маркізат, яке імператор надав князям Савойським як плата за допомогу. Імператор Франц I пізніше надав герцогство його старій дочці, Марії Христині. Хоча більша частина Сілезії перейшла до Пруссії після Першої Сілезької війни у 1742, Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії.

Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії у 1804 і Австро-Угорщини в 1867. Наприкінці Першої Світової війни, була встановлено місцеве польське і чеське самоврядування і герцогство було поділено між Польщею і Чехословаччиною згідно з рішенням конференції у Спа в липні 1920.

Герцоги

Герб Цешинських П'ястів

1579 — 1617: Адам-Вацлав Цешинський

Населення

За твердженням Австро-Угорського перепису, за 1910, герцогство мало 434,000 мешканців, серед них 234,000 (53.9%), полякомовні, 116,000 (26.7%), чеськомовні, 77,000 (17.7%) німецькомовні, і 7,000 (1.6%) інших.

Посилання

↑ Panic 2002, 6.
↑ Panic 2002, 7.

Джерела

Biermann, Gottlieb (1894). Geschichte des Herzogthums Teschen (German) (вид. 2nd edition). Teschen: Verlag und Hofbuchhandlung Karl Prochaska. OCLC 34926439. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 30 травня 2008.

Panic, Idzi (2002). Poczet Piastów i Piastówien cieszyńskich (Polish) . Cieszyn: Urząd Miejski. ISBN 83-917095-4-X. OCLC 55650394.

[1] Panic 2002, 6.

[2] Panic 2002, 7.

[1]

[2]