- Австрійська Сілезія (нім. Österreichisch-Schlesien; чеськ. Rakouské Slezsko, пол. Śląsk Austriacki) — коротка назва.
- Герцогство Верхньої і Нижньої Сілезії (лат. Superioris et Inferioris Ducatus Silesiae, нім. Herzogtum Ober- und Niederschlesien) — офіційна німецька назва.
- Герцогство Сілезії (нім. Herzogtum Schlesien) — коротка назва.
- Воєво́дство Ве́рхньої і Ни́жньої Сіле́зії (чеськ. Vévodství Horní a Dolní Slezsko) — у чеській традиції.
- Князівство Ве́рхньої і Ни́жньої Сіле́зії (пол. Księstwo Górnego i Dolnego Śląska) — у польській й староукраїнській традиції, що походить з перекладу латинської назви.
- Як частина королівства Богемія, Сілезія була успадкована Габсбургами у 1526, після смерті богемського короля Луїса II.
- 1742 року після Першої Сілезької війни, що була частиною Війни за австрійську спадщину, згідно з Бреславським договором, Сілезія була поділена. Більша частина території відійшла до Пруссії, тоді як незначна частина Південної Сілезії залишилася за Габсбурзькою монархією як герцогство Верхньої і Нижньої Сілезії.
- За Сен-Жерменським договором 1919 року, що підвів підсумки Першої світової війни, Австрійську Сілезію поділили між новоутвореними державами: Чехословаччиною і Польщею. Поляки отримали лише частку Тешинської Сілезії, чехи — решту, що стала називатися Чеською Сілезією.
Міста з населенням більш 5,000 осіб на 1880:
Етнос |
1851 |
1880 |
1890 |
1900 |
1910
|
Чехи, Моравці, Словаки |
88.068 (20,08 %) |
126.385 (22,35 %) |
129.814 (21,43 %) |
146.265 (21,49 %) |
180.348 (23,83 %)
|
Поляки |
138.243 (31,52 %) |
154.887 (27,39 %) |
178.114 (29,41 %) |
220.472 (32,40 %) |
235.224 (31,08 %)
|
Німці |
209.512 (47,77 %) |
269.338 (47,63 %) |
281.555 (46,49 %) |
296.571 (43,59 %) |
325.523 (43,00 %)
|
Загалом |
438.569 |
565.475 |
605.649 |
680.422 |
756.949
|
- Alexander, M. Kleine Geschichte der böhmischen Länder. Ditzigen: Reclam, 2008.
- Biographisches Lexikon zur Geschichte der böhmischen Länder: in 4 b. München, 1979—2015.
- Bogus, M. Kotulowie i ich działalność oświatowa na Śląsku Cieszyńskim w XIX i XX wieku. Ostrava, 2006.
- Pysiewicz-Jędrusik, R.; Pustelnik, A.; Konopska B. Granice Śląska. Wrocław, 1998, S. 28.