Вікіпедія

Географія Кайманових Островів

Кайманові Острови — північноамериканська країна, що належить до Карибського регіону і займає однойменний архіпелаг на південь від Куби . Загальна площа країни 264 км² (211-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 264 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни у 3 рази менша за площу території міста Києва.

Географія Кайманових Островів
Географічне положення Кайманових Островів
Географічне положення Кайманових Островів
Географічне положення
КонтинентПівнічна Америка
РегіонВест-Індія
Координати19°30′ пн. ш. 80°30′ зх. д. / 19.500° пн. ш. 80.500° зх. д. / 19.500; -80.500
Територія
Площа264 км² (211-те)
 • суходіл100 %
 • води0 %
Морське узбережжя160 км
Державний кордон0 км
Рельєф
Типнизовинний
Найвища точкапагорб Блаф (43 м)
Найнижча точкаКарибське море (0 м)
Клімат
Типтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка[[_]] ( км)
Найбільше озеро[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурсириба, рекреаційні ресурси
Стихійні лихатропічні циклони
Екологічні проблемидефіцит прісної води

Назва

ред.

Офіційна назва — Кайманові Острови, Острови Кайман, Каймани (англ. Cayman Islands)[2]. Назва країни походить Христофор Колумб відкрив острови 1503 року після того, як збився з курсу на шляху з Панами до Гаїті. Він назвав острови Лас-Тортугас (ісп. tortuga — черепаха) через велику кількість черепах на острові. Близько 1540 року острови отримали назву Кайманас, від карибської назви морських алігаторів, за яких прийняли великих ящірок ігуан, що сягають 1,8 м довжини разом з хвостом[3].

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.

Кайманові Острови — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Кайманові Острови з усіх сторін омиваються водами Карибського моря[4]. Загальна довжина морського узбережжя 160 км[1]. На північ від островів лежить Куба, на схід — Ямайка[4].

  •  
    Карта Кайманових Островів
  •  
    Морські кордони країн Карибського регіону

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод архіпелагу встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].

Крайні пункти

ред.
Докладніше: Крайні точки Кайманових Островів

Час

ред.
Докладніше: Час у Кайманових Островах

Час у Кайманових Островах: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[6]. Літній час на островах запропоновано вводити з 2016 року.

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Кайманових Островів
  •  
    Кайманіт — місцевий різновид доломіту
  •  
    Кайманіт і вироби з нього
Див. також: Гідрогеологія Кайманових Островів

Корисні копалини

ред.
Докладніше: Корисні копалини Кайманових Островів

Надра Кайманових Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні[7].

Сейсмічність

ред.
Докладніше: Сейсмічність Кайманових Островів

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Кайманових Островів

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — пагорб Блаф (43 м). На острові Великий Кайман є цікавою геологічна формація хімічного вивітрювання вапняку під промовистою назвою Хелл (англ. Hell — пекло).

  •  
    Рельєф Кайманових Островів
  •  
    Острів Великий Кайман
  •  
    Острів Кайман-Брак
  •  
    Острів Малий Кайман
  •  
    Карта країни (англ.)
  •  
    Формація Хелл, ерозія вапняків

Узбережжя

ред.
  •  
    Піщаний пляж
  •  
    Захід сонця на піщаному пляжі
  •  
    Вапнякові скелі Сміт-Коув
  •  
    Скелі поблизу пам’ятника Десятьом морякам
  •  
    Прибійні фонтани Іст-Енду

Острови

ред.
Докладніше: Острови Кайманових Островів
  • Острови Кайман з висоти
  •  
    Великий Кайман із космосу
  •  
    Великий Кайман з літака
  •  
    Кайман-Брак із космосу
  •  
    Малий Кайман із космосу

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Кайманових Островів

Територія Кайманових Островів лежить у тропічному кліматичному поясі[8]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[9]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[9]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[9]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[9].

  •  
    Сонячна радіація (англ.)
  •  
    Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном

Кайманові Острови не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO)[10].

Внутрішні води

ред.
Докладніше: Гідрографія Кайманових Островів

Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

  •  
    Внутрішня лагуна острова Великий Кайман
  •  
    Став у ботанічному саду
  •  
    Черепахи у ставу пташиного заказника

Річки

ред.
Докладніше: Річки Кайманових Островів

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Кайманових Островів

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Кайманових Островів

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Кайманових Островів
  •  
    Рослинність узбереж
  •  
    Рослинність узбереж
  •  
    Ботанічний парк королеви Єлизавети II
  •  
    Гібіскус і пальма
  •  
    Ставок у ботанічному парку

Земельні ресурси Кайманових Островів (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,2 %,
    • орні землі — 0,8 %,
    • багаторічні насадження — 2,1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 52,9 %;
  • інше — 35,9 %[1].
Див. також: Ліси Кайманових Островів

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Кайманових Островів

зоогеографічно територія країни належить до Антильської підобласті Неотропічної області[9].

  •  
    Центральноамериканський агуті
  •  
    Аметрида
  •  
    Пара кубинських амазонів
  •  
    Червононога сула
  •  
    Велика блакитна ігуана
  •  
    Морська черепаха
  •  
    Кораловий риф у берегів островів
  •  
    Морські скати в лагуні
Див. також: Ссавці Кайманових Островів, Птахи Кайманових Островів та Риби Кайманових Островів

Охорона природи

ред.
Докладніше: Природно-заповідний фонд Кайманових Островів


Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Кайманових Островів

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: урагани (з липня по листопад)[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • джерела питної води відсутні, воду видобувають методом опріснення морської.

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Кайманових Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Кайманових Островів

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д the Cayman Islands, Geography. Factbook.
  2. ↑ Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ а б Атлас світу, 2005.
  5. ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 29 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. ↑ Кайманові Острови // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
  10. ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.
  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.

Російською

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Кайманових Островів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Географія_Кайманових_Островів&oldid=40508969