Вікіпедія

Петро Гебей

єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії
(Перенаправлено з Гегей Петро)

Петро Гебей (20 липня 1864, Кальник, нині Мукачівського району Закарпатської області, Україна — 26 квітня 1931, Ужгород, Підкарпатська Русь, Чехословаччина) — церковний діяч, єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії (1924—1931 рр.).

Петро Гебей
Єпископ Мукачівський
16 липня 1924 — 26 квітня 1931
Обрання: 16 липня 1924
Церква: Мукачівська греко-католицька єпархія
Попередник: Антоній Папп
Наступник: Олександр Стойка
 
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Народження: 20 липня 1864(1864-07-20)
Кальник
Смерть: 26 квітня 1931(1931-04-26) (66 років)
Ужгород
Священство: 13 жовтня 1889
Єп. хіротонія: 3 серпня 1924

CMNS: Петро Гебей у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в селі Кальник Березького комітату, Австро-Угорщина (нині село Мукачівського району Закарпатської області, Україна).

Богословську освіту здобув в Ужгородській гімназії та Центральній семінарії у Будапешті (нині столиця Угорщини). 1889 року висвячений на священика, після чого мукачівський єпископ Й. Пастелій призначив його префектом семінарії в Ужгороді, де він згодом став професором церковного права й історії.

Від 1892 року — управитель дівочої учительської семінарії, з 1902 року — консультант єпархіальної консисторії. 1906 року єпископ Юлій Фірцак призначив Петра Гебея катехитом при богословській гімназії в Ужгороді. Того ж року став директором хлоп'ячої бурси «Alumneum». 1912 року від єпископа Антонія Паппа дістав сан каноніка й пароха кафедрального храму.

Був прихильником входження Закарпатської України після Першої світової війни до складу Угорщини.

1922 року — генеральний вікарій та прелат.

22 березня 1923 року став засновником Російського культурно-просвітницькогое товариства імені Олександра Духновича у Мукачеві[1].

16 липня 1924 року за рекомендацією апостольського нунція в Празі Ф. Мармадджі та за погодженням із чехословацьким урядом Папа Римський Пій XI проголосив Гебея мукачівським єпископом замість висланого з Чехословаччини до Угорщини єпископа А. Паппа. До 1931 року йому вдалося повернути греко-католикам відібрані у них православними церкви на Мармарощині. Разом із каноніком Августином Волошиним вони домоглися від уряду державної грошової допомоги (т. зв. конгруа) греко-католицьким священикам.

Петро Гебей як єпископ Мукачівський підтримував досить тісні відносини з митрополитом Львівським Андреєм Шептицьким. Про це свідчить їхнє досить активне листування, що збереглося у фондах Центрального Державного історичного архіву у Львові. Він також входив до складу Конференції греко-католицьких єпископів, яку також гостив у своїй єпархії.

З дозволу Павла Гебея 30 квітня 1925 року було засновано місійне товариство св. Йосафата, яке очолив о. Олександр Хіра. Того ж року Гебей заснував «Центральну канцелярію оборони віри», метою якої було «піднести й розвинути навчання релігії й виховання молоді в християнському дусі». До товариства мали вступити усі без винятку єпархіальні священики. На чолі організації, яка оголосила боротьбу православ'ю й комунізму, постали Олександр Ільницький (голова), Олександр Стойка (секретар), Ю. Марина (скарбник), В. Шельков, О. Хіра, І. Яцкович (радники), Еміліян Бокшай та В. Желтвай (редактори).

Гебей щиро вітав підписаний 2 лютого 1929 року між урядом Чехословаччини і Ватиканом «Modus vivendi». Йому вдалося на певний час піднести моральний стан духівництва, наблизити духівництво до вірних і відвернути від проугорських симпатій.

Помер в Ужгороді.

Примітки ред.

  1. ↑ Деятельность Общества имени Александра Духновича въ Мукачево. 22-20 марта 1922—1926. ВЫПУСКЪ 24. Центральнаго Правленія Русскаго культурно-просветительнаго общества имени Ал. Духновича въ 1925 году. Ужгородъ. Тіпографія «Школьная помощь», 1926.

Джерело ред.

Посилання ред.

Попередник
Антоній Папп 		  Єпископ Мукачівський
16 липня 1924—26 квітня 1931 		  Наступник
Олександр Стойка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петро_Гебей&oldid=40980377