Гаспаро Діціані

(Перенаправлено з Гаспаро Діциані)

Гаспаро Діціані або Гаспаре Діціані (італ. Gaspare Diziani; 1689, Беллуно — 17 серпня 1767, Венеція) — італійський художник епохи пізнього бароко, представник венеційської школи.

Гаспаро Діціані
Gaspare Diziani

При народженні Gaspare Diziani
Народження 1689(1689)
Беллуно
Смерть 17 серпня 1767(1767-08-17)
  Венеція
Національність італієць
Країна Італія
Навчання у Антоніо та Грегоріо Лаццаріні, у Себастьяно Річчі
Діяльність художник
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1725–1766
Покровитель кардинал П'єтро Оттобоні
Вплив Джованні Баттіста Тьєполо
Твори вівтарні образа, плафони, картини алегорії
Діти Antonio Dizianid[1]
Роботи в колекції Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[2], Музей Ізраїлю, Рейксмузей, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Баварські державні колекції картинd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Рінглінг музей, Музей Ґренобляd, Національний музей у Варшаві, Ка' Реццоніко, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Національний музей у Кракові, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée d'art et d'archéologie du Périgordd, Національна галерея, Музей Боуз і Музей Ґетті

CMNS: Гаспаро Діціані у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в провінційному місті Беллуно. Художню освіту отримав у провінційного другорядного майстра Антоніо Лаццаріні в рідному місті, а потім продовжив навчання у його брата Грегоріо Лаццаріні. Удосконалював майстерність у Себастьяно Річчі.

Як і більшість венеційських художників XVIII століття, мав захоплення музикою, театром. Був помічником театрального художника Алессандро Мауро, разом з яким відбув у столицю Саксонії — місто Дрезден, де працював в театрі володаря — курфюрста. Після трьох років праці в німецьких князівствах (17171720) — повернувся у Венецію. Про майстра дізнались у папському Римі. Деякий час був на службі у кардинала П'єтро Оттобоні.

Останні десятиліття життя провів у Венеції. Гаспаро Діціані — один з засновників Академії мистецтв в столиці Венеційської республіки. Два роки (1760—1762) був її президентом. Як і Якопо Гварано, багато працював по замовам імператорського двору Російської імперії. В Росії й досі зберігають найбільші за масштабом декоративні твори художника в стилістиці пізнього італійського бароко (плафон (живопис) «Боги на Олімпі», 18,9 на 8,91 метрів). По замові Катерини ІІ Гаспаро Діціані виконав шість плафонів в стилі, наближеному до рококо для її заміської резиденції (Китайський палац в Оранієнбаумі).

Був одружений. В родині було два сини, Антоніо та Джузеппе, що були помічниками батька в створені релігійних картин та фресок.

Художня манера ред.

 
Худ. Франческо Тіроні. Венеція, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Ктїв.

Гаспаро Діциані — майстер досить широкого діапазону. Працював театральним художником над створенням декорації, релігійних картин, фресок для церков. Але в художніх творах перважали декоративні якості, що почали переважати в живопису Венеції XVIII століття, якщо майстер не займався топографічно точним відтвореням краєвидів, як Бернардо Белотто чи Франческо Тіроні.

Тяжіння до монументальних творів надало можливість приймати замови на декоративні плафони великого розміру, як то було з замовами для імператорського Зимового палацу Катерини ІІ. Але майстер поступався в обдарованості відомому венеційському майстру — Джованні Баттіста Тьєполо і навіть Джакомо Гварано, що займав провідні позиції в венеційському мистецтві після відбуття Тьєполо в Мадрид на працю в Іспанію. Обидва рахувались з віртуозною художньою манерою Тьєполо, але Джакомо Гварано робив це більш старанно, ніж Гаспаро Діциані.

Вибрані твори ред.

 
Гаспаро Діциані. Плафон (живопис) " Боги на Олімпі ", Зимовий палац, Санкт-Петербург на парадних сходах.
 
Гаспаро Діциані. Плафон « Алегорія Георгафії», Китайський палац (Оранієнбаум)

Галерея ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Кючарианц Д. А. «Художественные памятники города Ломоносова», Л. Лениздат, 1980

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаспаро Діціані

Див. також ред.