Ганна Барвінок

|Фото=

Ганна Барвінок
Ганна Барвінок
Ім'я при народженні	Олександра Михайлівна Білозерська
Псевдо	Ганна Барвінок
Народилася	23 квітня (5 травня) 1828(18280505) Борзна
Померла	23 червня (6 липня) 1911 Мотронівка
Громадянство (підданство)	Російська імперія
Діяльність	письменниця
Знання мов	українська
Брати, сестри	• Білозерський Василь Михайлович і Білозерський Микола Михайлович
У шлюбі з	Куліш Пантелеймон Олександрович
Роботи у Вікіджерелах Медіафайли у Вікісховищі?

Га́нна Барві́нок (насправді — Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш; 5 травня (23 квітня) 1828(18280423), Борзна або хутір Мотронівка, нині у складі с. Оленівка, Борзнянський район, Чернігівська область — 6 липня (23 червня) 1911, Мотронівка) — українська письменниця. Ще один псевдонім — А.Нечуй-Вітер. Дружина Пантелеймона Куліша, сестра Василя та Миколи Білозерських.

Життєпис

Ганна Барвінок, 1847 р.

Ганна Барвінок, 1866 р.

Народилася в Борзні, але в той час були часті пожежі в цьому місті, і їх будинок згорів, отож багатодітна сім'я переїхала на недалекий хутір Мотронівка.

Батько її — предводитель місцевого дворянства, один із найосвіченіших людей у тих краях.

Олександра Білозерська — сестра українського громадського та літературного діяча, журналіста Василя Білозерського, українського фольклориста й етнографа Миколи Білозерського, а сестра Люба була коханою та музою Віктора Забіли (хоча вийшла заміж за поміщика Івана Боголюбцева).

Олександра навчалась у приватних пансіонах (село Кропивне на Полтавщині, місто Конотоп).

Ганна Барвінок зі своїм чоловіком, 1877 р.

Білозерська 15-річною познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні контакти з Тарасом Шевченком, залишила про нього спогади (він також був найкращим другом Василя Білозерського і старшим боярином на весіллі Кулішів).

Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства й арешту чоловіка народила мертву дитину, більше дітей не мала. Виїхала до Тули, слідом за засланим чоловіком.

Від 1854 жили в Петербурзі.

Ганна Барвінок у 1907–1909 рр.

1883 — подружжя Кулішів оселилося в Мотронівці.

Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново.

Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності.

По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника.

Похована поряд із чоловіком у Мотронівці.

Творчість

Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Автор оповідань із селянського життя: «П'яниця», «Хатнє лихо», «Молодича боротьба», «Русалка» та ін.

Пам'ять

Вулиці, названі на честь Ганни Барвінок, існують в кількох населених пунктах України.

Джерела

• Пантелеймон Куліш після роману з Марком Вовчком повернувся до дружини // Газета.ua, 06.08.2009
• УРЕС. — Т. 1. — К., 1966. — С. 147.
• Зеленська Л. Ганна Барвінок: життєпис на основі епістолярної спадщини. — Чернігів, 2001
• Герасимова Г. П. Барвінок Ганна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
• Кізченко В. І.. БАРВІНОК Ганна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 188. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Корсак І. «Перстень Ганни Барвінок». Роман. Київ, Ярославів Вал. 2015
• Міщук Р. С. Барвінок Ганна // УЛЕ. — Т. 1. — К., 1988. — С. 129

Посилання

• Ганна Барвінок | Програма «Велич особистості» | 2015 (ВІДЕО)
• Беатріче з хутора Мотронівка // Газета «День». № 88, 20 травня 2005
• 180 років від дня народження Ганни Барвінок
• Твори Ганни Барвінок // Chtyvo.org.ua