Гальчин (Андрушівська міська громада)

Гальчѝн[1] — село в Україні, в Андрушівській міській громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 2316 осіб.

село Гальчин
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський район
Громада Андрушівська міська громада
Код КОАТУУ 1820382401
Облікова картка Гальчин 
Основні дані
Населення 2316
Площа 19,414 км²
Густота населення 119,3 осіб/км²
Поштовий індекс 13432
Телефонний код +380 4136
Географічні дані
Географічні координати 49°59′38″ пн. ш. 29°00′19″ сх. д. / 49.99389° пн. ш. 29.00528° сх. д. / 49.99389; 29.00528Координати: 49°59′38″ пн. ш. 29°00′19″ сх. д. / 49.99389° пн. ш. 29.00528° сх. д. / 49.99389; 29.00528
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Водойми р. Пустоха, Гуйва
Найближча залізнична станція Брівки
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Ватутіна, 1, с. Гальчин, Андрушівський р-н, Житомирська обл., 13432
Карта
Гальчин. Карта розташування: Україна
Гальчин
Гальчин
Гальчин. Карта розташування: Житомирська область
Гальчин
Гальчин
Мапа

CMNS: Гальчин у Вікісховищі

Розташоване на лівому березі річки Гуйва, за 23 км від залізничної станції Брівки. Прилягає до південної околиці районного центру. Відоме з 1683 року.

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Пустоха, ліва притока Гуйви.

ІсторіяРедагувати

У XVIII — початку XIX ст. Гальчин — власність Київського підкоморія графа Юзефа Бержинського. З 1870 року належало родині Терещенків.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкало 860 осіб, налічувалось 146 дворових господарств, існувала до 1875 року православна церква, постоялий будинок, 2 лавки й водяний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1690 осіб (821 чоловічої статі та 869 — жіночої), з яких 1083 — православної віри[3].

В 1899 році в селі проживало 1259 жителів в 225 дворах. В 1941 році було вже 2308 жителів і 583 двори.

У 1906 році село Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 2. Дворів 260, мешканців 1727[4].

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинула 91 людина[5].

З 2001 року у селі діє Андрушівська астрономічна обсерваторія.

У 2007 році в обсерваторії було відкрито астероїд, який було названо на честь села — 161962 Гальчин[джерело?].

В селі діє парафія та храм Української Православної церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Відомі уродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 220

ПосиланняРедагувати