Гальчин (Андрушівська міська громада)

село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області

Гальчѝн (Гальчин Великий[1])— село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 2 316 осіб (2001).

село Гальчин
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Андрушівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18020010060062943
Облікова картка Гальчин 
Основні дані
Засноване до 1886 р.
Населення 2 316 (2001)
Площа 19,414 км²
Густота населення 119,3 осіб/км²
Поштовий індекс 13432
Географічні дані
Географічні координати 49°59′38″ пн. ш. 29°00′19″ сх. д. / 49.99389° пн. ш. 29.00528° сх. д. / 49.99389; 29.00528Координати: 49°59′38″ пн. ш. 29°00′19″ сх. д. / 49.99389° пн. ш. 29.00528° сх. д. / 49.99389; 29.00528
Середня висота
над рівнем моря
214 м
Водойми р. Пустоха, Гуйва
Найближча залізнична станція Брівки
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради пл. Тараса Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401
Карта
Гальчин. Карта розташування: Україна
Гальчин
Гальчин
Гальчин. Карта розташування: Житомирська область
Гальчин
Гальчин
Мапа
Мапа

CMNS: Гальчин у Вікісховищі

Розташоване на лівому березі річки Гуйва, за 23 км від залізничної станції Брівки. Прилягає до південної околиці районного центру.

Географія ред.

Селом протікає річка Пустоха, ліва притока Гуйви.

Історія ред.

У 1586 році належало Гальчинським.[1]

У XVIII — початку XIX ст. Гальчин — власність Київського підкоморія графа Юзефа Бержинського. З 1870 року належало родині Терещенків, яким село продали нащадки Святослава Бержинського.[1]

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкало 860 осіб, налічувалось 146 дворових господарств, існувала до 1875 року православна церква, постоялий будинок, 2 лавки й водяний млин[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1690 осіб (821 чоловічої статі та 869 — жіночої), з яких 1083 — православної віри[3].

В 1899 році в селі проживало 1259 жителів в 225 дворах. В 1941 році було вже 2308 жителів і 583 двори.

У 1906 році — село Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 2. Дворів 260, мешканців 1727[4].

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинула 91 людина[5].

З 2001 року у селі діє Андрушівська астрономічна обсерваторія.

У 2007 році в обсерваторії було відкрито астероїд, який було названо на честь села — 161962 Гальчин[джерело?].

В селі діє парафія та храм Української Православної церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

У 2020 році територію та населені пункти Гальчинської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Андрушівської міської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[6].

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

  1. а б в Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 5 березня 2023.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
  5. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 220
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 березня 2023.

Посилання ред.