Відкрити головне меню

Ві́ліне (до 1944 року — Бурлюк, крим. Bürlük, рос. Вилино) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Вілінської сільської ради.

село Віліне
Vilino1.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада/громада Вілінська сільська рада
Код КОАТУУ 0120481301
Облікова картка Віліне 
Основні дані
Населення 6 913
Поштовий індекс 98433
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°50′51″ пн. ш. 33°40′16″ сх. д. / 44.84750° пн. ш. 33.67111° сх. д. / 44.84750; 33.67111Координати: 44°50′51″ пн. ш. 33°40′16″ сх. д. / 44.84750° пн. ш. 33.67111° сх. д. / 44.84750; 33.67111
Середня висота
над рівнем моря
37 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 50б
Карта
Віліне. Карта розташування: Україна
Віліне
Віліне
Віліне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Віліне
Віліне
Мапа

Віліне у Вікісховищі?

В околицях села розташований найбільший у країнах СНД колекційний виноградник Інституту виноградарства та вина «Магарач»[2].

18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради Української РСР село Бурлюк було перейменоване на Віліне на честь генерал-майора радянської авіації Івана Петровича Віліна, загиблого в 1944 році.[3]

ІсторіяРедагувати

Поблизу сіл Віліного, Берегового та Піщаного знайдено кам'яні знаряддя праці доби палеоліту і бронзи, залишки двох пізньоскіфських поселень (III ст. до н. е.— III ст. н. е.). Городище і могильник того ж часу досліджуються біля Піщаного[4].

У 2017 р. археологи знайшли фрагменти воріт, оборонного валу, сторожової вежі, бруківки. Серед дрібних предметів — черепиця, різні бронзові прикраси, наконечники стріл, дротики, давньоримська монета і т. д. Знахідки датують ІІ ст. до н. е. — І ст. н. е. і пов'язують з пізньоскіфським населенням.[5]

Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 6913 осіб[7]. Мовний склад населення села був таким[8]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 593 8,58
російська 4682 67,73
кримськотатарська 1290 18,66
білоруська 22 0,32
вірменська 8 0,12
молдавська 7 0,1
болгарська 1 0,01
німецька 1 0,01
угорська 1 0,01

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати