Відкрити головне меню

Вільям Тернер

англійський художник, аквареліст та графік

Вільям Тернер, повне ім'я Джозеф Меллорд Вільям Тернер (англ. Joseph Mallord William Turner RA 23 квітня 1775 — 19 грудня 1851) — відомий англійський художник, аквареліст та графік. Віднесений до напрямку романтизм. Малював пейзаж і, в тому числі фантастичні, уявні, міста Італії, інтер'єри.

Вільям Тернер
Joseph Mallord William Turner
Turner selfportrait.jpg
Автопортрет 1798 року
При народженні Joseph Mallord William Turner
Народження 23 квітня 1775(1775-04-23)
Лондон
Смерть 19 грудня 1851(1851-12-19) (76 років)
  Лондон
  • холера
  • Поховання Собор святого Павла
    Національність англієць
    Громадянство Велика Британія Велика Британія
    Жанр пейзаж, марина, інтер'єр,портрет
    Навчання в Лондоні в Королівській академії мистецтв
    Діяльність художник
    Напрямок романтизм
    Роки творчості 1798-1850
    Вчитель Джошуа Рейнольдс і Thomas Malton[d]
    Член Королівська академія мистецтв
    Твори Останній рейс «Тімірера», Fishermen at Sea[d], The Battle of Trafalgar[d], Дощ, The Slave Ship[d], Snow Storm: Hannibal and his Army Crossing the Alps[d], Crossing the Brook[d], Chichester Canal[d], Схід сонця з морськими чудовиськами, Light and Colour (Goethe's Theory) – The Morning after the Deluge – Moses Writing the Book of Genesis[d], The Burning of the Houses of Lords and Commons[d] і Calais Pier[d]
    Автограф William turner.svg

    Вільям Тернер у Вікісховищі?

    Зміст

    БіографіяРедагувати

    БатькиРедагувати

    Народився в Лондоні. Батько (Вільям Гей Тернер, 1738—1829) був перукарем. Українське слово «перукар» надзвичайно точно визначає фах батька, бо той творив перуки, що мали великий попит у Британії 18 століття.

    Мати (Мері Маршал) молодою захворіла на психічий розлад, ймовірно через ранню смерть молодшої сестри Вільяма — Гелен. Мати померла в сумнозвісній божевільні Лондона — Бедламі у 1804 р.

    НавчанняРедагувати

    Неможливість виховання матір'ю обумовила передачу хлопця в родину дядька в передмістя Лондона — Брентфорд. Там і помітили хист підлітка до мистецтва. Вільям багато малював, і батько чіпляв малюнки сина на вікнах своєї лондонської перукарні.

    Після школи підлітка відправили в Королівську академію мистецтв. Англійці полюбляють акварельний живопис. Займався ним і Вільям в академії. Вже через рік навчання його акварель узяли на щорічну виставку в Академії. Тернер був все життя тісно пов'язаний із цим навчальним закладом, постійно експонував там свої твори, а з 1802 р. став членом академії.

    З роками Тернер ставав все більш ексцентричним і не вкладався в обов'язкові для джентельмена правила.

    Він ніколи не був одруженим, але жив з коханкою (Софія Кароліна Бут). А Сара Денбі народила від нього двох дочок у 1801 та 1811 роках.

    Відгук на Наполеонівські війниРедагувати

     
    Майстерня Тернера.

    Найбільшим відгуком на політичні події сучасності стали картини Тернера на теми Наполеонівських воєн та перемоги королівської Британії в тих подіях — «Трафальгарська баталія», «Поле Ватерлоо».

    ПодорожіРедагувати

    Тернер декілька разів подорожував країнами Західної Європи, був в Італії, Швейцарії, Франції. У Луврі, що був перетворений на національний музей ще за часів Французької революції 1789-1793, Тернер вивчав живопис старих майстрів. Декілька разів Тернер відвідав Венецію, яку малював аквареллю і олійними фарбами.

    Інтер'єриРедагувати

    АрхітектураРедагувати

    Тернер полюбляв архітектуру і навіть якийсь час хотів пов'язати свій фах з будівництвом. Але це швидко минулося. Сліди захоплення архітектурою відбилися в малюнках краєвидів Венеції, Лондона, окремих пам'яток стародавньої архітектури.

    Морська тематикаРедагувати

    СмертьРедагувати

    Тернер помер від холери в домі Софії Кароліни Бут, у Чейни Уолк у Челсі, 19 грудня 1851 року. Він похований у Соборі святого Павла, де покоїться біля сера Джошуа Рейнольдса. Його останніми словами було " Сонце - це Бог", проте це може бути недостовірно.

    Друг Тернера, архітектор Філіп Хардвік (1792-1870), син його наставника, Томаса Хардвіка, був відповідальним за організацію його похоронів. У момент смерті Вільяма, він написав усім тим, хто знав Тернера, що "я повинен повідомити вас, що ми втратили його". Іншими причасними до похоронів були його двоюрідний брат і головний скорботній на похороні Генрі Харпур IV. Генрі Скотт Тріммер, Джордж Джоунс РА та Чарльз Тернер АРА.

    ЗаповітРедагувати

     
    Дідона, яка будує Карфаген (Розквіт Карфагенскої імперії), 1815 р., Національна галерея, Лондон.

    За заповітом художника усі його роботи (близько 300 картин і понад 19 тисяч акварелей і малюнків) перейшли у власність держави. Тому творів Тернера надзвичайно мало в музеях поза межами Британії. Більша частина робіт художника зберігається в галереї Тейт, де для картин і акварелей Тернера прибудували ціле крило з дев'яти залів. Згідно заповіту Тернера дві його найкращі картини («Схід сонця в тумані» і «Дідона, яка будує Карфаген») експонуються в Національній галереї в одному залі з картинами «Ісаак і Ревека» і «Відплиття цариці Савської» Клода Лоррена.

    Тернерівська художня преміяРедагувати

    З 1984 року в Британії заснована Тернерівська художня премія. У 2009 році вона присуджувалася у 25 раз. Її дають щорічно художнику, що живе чи працює в Британії і вік якого не перевищує 50 років. Її грошовий еквівалент дорівнює 25 000 фунтів. Премію дають зовсім не за пейзажні твори.

    ДжерелаРедагувати

    • Використані матеріали англійської вікіпедії

    ЛітератураРедагувати

    • И. А. Кузнецова, «Национальная галерея в Лондоне» (серия «Города и музеи мира»), Москва, Искусство, 1968 (рос.)

    ПосиланняРедагувати