Відкрити головне меню

Музей Галуста Гюльбенкяна (порт. Museu Calouste Gulbenkian) — художній музей у Лісабоні, Португалія. Створений відповідно до заповіту відомого нафтового магната та філантропа вірменського походження Галуста Гюльбенкяна (18691955) для демонстрації зібраної ним колекції витворів світового образотворчого мистецтва.

Музей Галуста Гюльбенкяна
порт. Museu Calouste Gulbenkian Pictogram infobox palace.png
Jardim Gulbenkian, Lisboa, Portugal 02.jpg
38°44′12″ пн. ш. 9°09′15″ зх. д. / 38.73667° пн. ш. 9.15417° зх. д. / 38.73667; -9.15417
Тип музей[1]
Країна Flag of Portugal.svg Португалія[1]
Розташування Португалія Португалія: Лісабон
Адреса Av. de Berna 45A
1067-001 Lisboa
Засновано 1969
Відкрито 1960
Фонд бл. 6 000 од. зберігання
Сайт www.museu.gulbenkian.pt
Музей Галуста Гюльбенкяна. Карта розташування: Португалія
Музей Галуста Гюльбенкяна
Музей Галуста Гюльбенкяна (Португалія)

CMNS: Музей Галуста Гюльбенкяна на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Народжений в Османській імперії Галуст Гюльбенкян отримав освіту в Європі та відігравав значну роль у налогодженні економічних зв'язків між Європою та Близьким Сходом, зокрема стояв біля витоків прискореної індустріалізації видобутку нафти. Завдяки своїй активній участі у створенні великих нафтових корпорацій на початку XX сторіччя отримав суттєві активи у цій галузі, які приносили йому величезні прибутки та дозволяли спрямовувати значні кошти на благочинність та придбання витворів мистецтва. По смерті Гюльбенкяна у 1955 році частина його нафтових активів та мистецька колекція були успадковані фундацією його імені, створеною у Португалії, де Гюльбенкян прожив останні 13 років свого життя. Відповідно до заповіту власника його колекція мала стати основою експозиції окремого музею, будівництво якого було ініційоване Фундацією та завершене 1969 року. Музей розташований у Лісабоні, на території паркового комплексу, який належить Фундації і також носить ім'я Гюльбенкяна.

КолекціяРедагувати

Постійна експозиція музею включає близько тисячі предметів з 6 тисяч, що належать до його фондів. Зокрема до експозиції й досі входить більшість робіт, придбаних Гюльбекяном під час розпродажу Радянською владою на початку 1930-х років шедеврів з колекції ленінградського Ермітажу.

Експозиція музею розділена на дві незалежні колекції, організовані за географічним та хронологічним принципами. Перша з них включає витвори традиційного мистецтва, які походять зі Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Стародавньої Греції, Давнього Риму, Персії та культур Далекого Сходу.

Друга присвячена європейському мистецтву та відслідковує його розвиток з XI до середини XX сторіччя через книги, скульптуру, живопис та предмети декоративного прикладного мистецтва. Ця частина колекції зокрема включає твори європейських майстрів від класичних картин Рубенса, Антоніса ван Дейка та Рембрандта до шедеврів імпресіонізму пензля Клода Моне та П'єра-Огюста Ренуара.

Окрема зала присвячена виробам визначного французького ювеліра кінця XIX — першої половини XX сторіччя Рене Лаліка.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • а б archINFORM — 1994.