Відкрити головне меню
Див. також: Етті (значення)

Вільям Етті (англ. William Etty; 10 березня 1787, Йорк — 13 листопада 1849, там же ж) — англійський живописець. Відомий як видатний колорист. Головною темою його творчості стала оголена жіноча натура.

Вільям Етті
William Etty
William Etty big.jpg
Народження 10 березня 1787(1787-03-10)[1][2][…]
Йорк, Йорк[d], Північний Йоркшир
Смерть 13 листопада 1849(1849-11-13)[1][2][…] (62 роки)
  Йорк, Йорк[d], Північний Йоркшир[4]
Поховання Північний Йоркшир
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Навчання Королівська академія мистецтв
Діяльність художник
Член Королівська академія мистецтв

Вільям Етті у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в багатодітній сім'ї мельника, з раннього дитинства проявив інтерес до живопису. Відповідно до побажань батька, Етті протягом 7 років навчався в гравера в Галлі. Етті почав своє навчання, створюючи начерки пейзажів, копіюючи різні зображення, малюнки друкованих видань та інше. В 1806 році по запрошенню дядька, який підтримував його прагнення вивчати живопис, приїхав в Лондон, а в 1807 році поступив в Королівська академія мистецтв, де його наставником став Генрі Фюзелі. В 1811 році після багатьох спроб на стіні талановитих учнів Академії появилась картина молодого Вільяма Етті «Телемах, рятує Антилопу».

Великий вплив на Вільяма Етті в ті роки справив художник Томас Лоуренс, в домі якого Етті жив в часи навчання в Лондоні.

В 1816 році Етті ненадовго відвідав Париж і Флоренцію.

В 1820 його «Шукачі коралів», показані в Королівській Академії, привернули велику увагу. Ще більший успіх був у картини «Прибуття Клеопатри в Кілікію», показаної в наступному році.

В 1822 він вирушив в Італію, де більшу частину часу провів у Венеції, вивчаючи старих венеціанських майстрів (таких як Тіціан, Тінторетто, Паоло Веронезе) і набуваючи досвіду поводження з кольором.

В 1840 і в 1841 Етті здійснив паломництво в Нідерланди для вивчення картин голландських художників, в тому числі і Рубенса в церквах і громадських галереях цієї країни.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати