Телемах
Телема́х або Телема́к (грец. Τηλέμαχος) — син Одіссея й Пенелопи. Ім'я «Телемах» буквально значить «той, хто б'ється на відстані». Згадується у другій пісні «Іліади», один з головних героїв поеми «Одіссея».
| Телемах дав.-гр. Τηλέμαχος | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Стать | чоловіча | |||
| Батько | Одіссей[1] | |||
| Мати | Пенелопа[1] | |||
| Діти | Persepolis[d], Ptoliporthus[d] і Поліпорт[d] | |||
| Персонаж твору | Одіссея і Madness of Odysseus[d] | |||
|
| ||||
| Телемах у Вікісховищі? | ||||
В «Одіссеї»Редагувати
Протягом двадцятилітньої відсутності батька хлопця виховував приятель Одіссея Ментор. Телемах не зміг прогнати настирливих женихів зі свого дому і за порадою Афіни вирушив на розшуки батька до Нестора в Пілос, по дорозі зупинившись у Діокла, та до Менелая в Спарту. У цій подорожі його супроводила сама Афіна в постаті Ментора. Повернувшись додому, Телемах зустрів у свинопаса Евмея свого батька, який був переодягнений жебраком. Одіссей відкрився синові, і Телемах допоміг йому перебити женихів Пенелопи, а потім провів його до старого Лаерта.
У «Телегонії»Редагувати
Згідно з післягомерівськими міфами, Телемах згодом одружився з дочкою Нестора Полікастою або з Навсікаєю, дочкою Алкіноя. За іншою версією, дружиною Телемаха стала Кірка, що народила йому сина Латина, або дочка вбитої ним Кірки Касіфона, від якої він згодом загинув.
В інших творахРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- ↑ а б Любкер Ф. Odysseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 942–944.