Вільхівчик (Звенигородський район)

село Вільхівчик
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Селищенська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71020250020042458
Облікова картка	Вільхівчик
Основні дані
Населення	199
Територія	1,475 км²
Густота населення	134,92 осіб/км²
Поштовий індекс	19431
Телефонний код	+380 4735
Географічні дані
Географічні координати	49°24′40″ пн. ш. 31°20′58″ сх. д. / 49.41111° пн. ш. 31.34944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	102 м
Водойми	р. Рось
Відстань до; обласного центру	86 км
Відстань до; районного центру	69 км
Найближча залізнична станція	Кошмак
Відстань до; залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Селище
Карта
	Вільхівчик
	Вільхівчик
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вільхівчик.

Вільхі́вчик (давніше — Омарівка, Слобода) — село в Україні, у Селищенській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Орган місцевого самоврядування — Селищенська сільська громада. Населення становить 199 осіб.

Географія

Село Вільхівчик розташоване за 86 км від обласного центру, за 69 км від районного центру, за 25 км від центру громади та за 9 км від найближчої залізничної станції Кошмак^[3] на лінії Миронівка — Знам'янка Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Через північну околицю села тече річка Рось.

Населення

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 721 особи (352 чоловічої статі та 369 — жіночої), з яких всі — православної віри^[4]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 255 осіб^[5]. Станом на 1 січня 2013 року на території села мешкає 199 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[5]:


Мовний склад населення с. Вільхівчик
Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	251	98,43
російська	4	1,57

Історія

Село засноване у XVIII столітті козаками-переселенцями, в історичних згадках село згадувалось як присілок до села Черепин^[6]. Основний вид занять поселенців — землеробство. Давня назва населеного пункту — Омарівка, пізніше Слобода. Сучасна назва ймовірно походить від назви дерева вільхи, якої на території села росте дуже багато. Перша згадка про Вільхівчик відноситься до 1795 р. Село вказане в «Описі, що був складений на підставі ревізії 1795 року про кількість населення і населених пунктів Черкаського повіту». Тоді там був 31 двір й проживало 173 особи.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вільхівчик (Омарівка) Завадівської волості Черкаського повіту Київської губернії мешкало 590 осіб, налічувалось 100 дворових господарств, існували школа та постоялий будинок^[7].

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

Під час німецько-радянської війни на боці СРСР загинуло 78 жителів.

Радянську окупацію відновлено 12 лютого 1944 року.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу вільної України.

В селі діють ФАП, клуб, бібліотека, магазин, пилорама. З 2012 року проводяться роботи з газифікації села.

На поряд розташованих сільгоспугіддях господарює СТОВ «Аграрник».

Археологія

Поселення доби ранніх слов'ян виявлене в урочищі Святий Куток, на лівому березі ріки Вільшанки, розмір 350×70 метрів, це невелике підвищення першої надзаплави, що прилягає до заплавного лугу. Тераса поступово підвищується в сторону, протилежну річці, поселення розміщене на присадибних ділянках. Черняхівське поселення виявлене біля північної околиці села Слобідка, на першій невисокій заплаві правого берега Росі, за 150 метрів північніше залізничного моста в урочищі Вільхівчик на площі 300×50 метрів^[8].

Відомі люди

Народилися

Дяченко Микола Сидорович — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.
↑ Прогноз погоди в селі Вільхівчик. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.
↑ ^а ^б ^в Відстані від села Вільхівчик. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ ^а ^б Селищенська сільська громада, Звенигородський район, Черкаська область: с. Вільхівчик. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.
↑ Міста і села України. Черкащина, 2009.
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Археологія та стародавня історія Корсунь-Шевченківського району. Село Вільховчик. zamky.com.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.

Джерела

Вільхівчик // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 412.
А. С. Пархоменко. Село Вільхівчик // Міста і села України: Черкащина: історико-краєзнавчі нариси / Болгов В., Присяжнюк А. — Київ : Український видавничий консорціум, 2009. — 467 с. — ISBN 978-966-8189-77-7.

Посилання

Село Вільхівчик, Черкаська область, Звенигородський район, Селищенська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[пошта-1] Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.

[погода-2] Прогноз погоди в селі Вільхівчик. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.

[відстані-3] а ^б ^в Відстані від села Вільхівчик. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2023.

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[населення-5] а ^б Селищенська сільська громада, Звенигородський район, Черкаська область: с. Вільхівчик. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 18 листопада 2023.

[FOOTNOTEМіста_і_села_України._Черкащина2009-6] Міста і села України. Черкащина, 2009.

[7] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[археологія-8] Археологія та стародавня історія Корсунь-Шевченківського району. Село Вільховчик. zamky.com.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 18 листопада 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]