Вільнодумство

філософська течія
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Вільноду́мство, вільноду́мання (англ. freethinking) — течія суспільної думки, що відкидає релігійні заборони на раціональне осмислення догматів віри і відстоює волю розуму в пошуках істини[1]; різноманітні форми критичного ставлення до релігії, як з позицій різних суспільних практик (наука, філософія), так і в межах певної релігійної традиції (критика окремих ідей, догматів, обрядів тощо)[2].

Історично виявлялось у різних формах: як релігійний скептицизм, антиклерикалізм, деїзм, пантеїзм, атеїзм[3], богоборство, єресь, інакомислення[2]. Могло нести різну ціннісну орієнтацією (від гуманізму до нігілізму), проявлялося на різних рівнях (стихійному, буденному та теоретичному).

Історія

ред.

Термін «вільнодумство» запровадив в XVIII ст. після публікації трактату англійський деїст Джон Е. Коллінз[en] «Роздуми про вільнодумство» (1713) (англ. «A Discourse of Freethinking, occasioned by the Rise and Growth of a Sect called Freethinkers») як альтернатива релігійній нетерпимості, церковному авторитаризму та догматизму, опозиція всьому віджилому, консервативному. Філософ стверджував, що вільнодумство — право, яке не може і не повинно бути обмежене, оскільки є правдивим засобом досягнення істини, сприяє благополуччю суспільства.[2]

У XIX столітті концепції вільнодумства поширилися в Європі та Північній Америці. У 1881 році у Великій Британії був заснований журнал The Freethinker (укр. Вільнодумний).

Характеристика

ред.

Упродовж усього культурно-історичного розвитку людства поряд із міфологічними, релігійними, філософськими уявленнями існували також і різні форми їх критичного сприйняття.

Вільнодумство як частина світогляду, що стверджує незалежність людини від релігії та церкви, є елементом не лише індивідуальної, а й суспільної свідомості.

Сучасне вільнодумство доволі успішно інкорпорується у поліконфесійну дійсність. Виникають нові релігії, нові релігійні рухи та відповідні їм форми вільнодумства, що віддзеркалюють можливості, гнучкість і право розуму на критичні, толерантні рефлексії релігійних феноменів.[2]

Організації

ред.
 
фіалка Віттрока

Цікаві факти

ред.

Садові братки (фіалка Віттрока) вважається символом вільнодумства.[5]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Вільнодумство  // БСЭ.
  2. а б в г О. І. Предко. Вільнодумство // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  3. Вільнодумство // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 46-47.
  4. Всесвітня спілка вільнодумців // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  5. A Pansy For Your Thoughts. Архів оригіналу за 26 квітня 2013. Процитовано 18 січня 2014.

Література

ред.

Посилання

ред.