Вільна територія Трієста

колишня італійська історична держава

Ві́льна терито́рія Тріє́ста або Ві́льна держа́ва Тріє́ста (італ. Territorio libero di Trieste, словен. Svobodno tržaško ozemlje, хорв. Slobodni teritorij Trsta, серб. Слободна Територија Трста) — колишнє місто-держава, розташоване в Центральній Європі, між північною Італією та Федеративною Народною Республікою Югославія.

Territorio libero di Trieste
Svobodno tržaško ozemlje
Slobodni teritorij Trsta

Вільна територія Трієст
Королівство Італія (1861—1946)
1947 – 1954
Прапор Герб
Прапор Герб
Трієст: історичні кордони на карті
Трієст: історичні кордони на карті
Зона A і Зона B Вільної території Трієст
Столиця Трієст
Мови італійська
Словенська
хорватська
Форма правління Республіка
Історичний період Холодна війна
 - Засновано 15 вересня, 1947
 - Поділ 26 жовтня, 1954
 - Озімський договір 11 жовтня, 1977
Площа
 - 1947 738 км2
Населення
 - 1947 330 000 осіб
     Густота 447,2 осіб/км² 
Валюта Трієстська ліра
юголіра
Попередник
Наступник
Королівство Італія (1861—1946)
Італія
Федеративна Народна Республіка Югославія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вільна територія Трієста

Вільна держава була створена 1947 року з намірами врахувати етнічні й культурні особливості змішаного населення в нейтральній країні (через її стратегічну важливість для торгівлі з країнами Центральної Європи) та дати охолонути територіальним претензіям. Територія була розділена на дві зони в складі портового міста Трієст: із вузькою прибережною смугою на північному заході (зона A) і невеликою частиною Істрійського півострова (зона B).

Вільна держава зрештою була розділена між двома сусідніми країнами в 1954 році й офіційно скасована в 1977 році.

Географія ред.

Вільна територія Трієста мала площу 738 км ² навколо Трієстської затоки від Дуїно на півночі до Новіград на півдні та населення близько 330 тис. мешканців. Мала кордони з Італією на півночі і Югославією (на півдні та сході країни). Ріки: Risano / Рижана, Dragogna / Драгоня, Timavo / Река, Rosandra / Глинщиця і Quieto / Мирна. Найвища точка знаходиться на Monte Castellaro/ Велике Градище (724м).

Історія ред.

Впродовж багатьох століть Трієст і Істрія були частиною Австрійської імперії, а потім — Австро-Угорщини. Сільська місцевість була населена словенцями на півночі і хорватами на південному сході, тоді як італійці складали більшість населення в Трієсті, Рієці і в містах Істрії.

У 1921 році (після Першої світової війни) Італія офіційно приєднала Трієст, Істрію та частину сьогоденної західної Словенії, а 1924 року — приєднує ще й Вільну державу Фіуме (нині — Рієка в Хорватії).

Протягом 1920-х — 1930-х років слов'янське населення було піддане італізації й дискримінації з боку італійського фашистського режиму. Багато словенців і хорватів емігрували до Югославії, а деякі приєдналися до ТІГР — організації опору, яка протягом цих років провела понад 100 терористичних актів у Трієсті й околицях.

Друга світова війна ред.

Італія під час Другої світової війни воювала разом із державами Осі. Коли 1943 року фашистський режим було повалено, Італія капітулювала, а територію було офіційно передано Словенії й Хорватії (які повинні були стати частинами Югославії), але її окупували німецькі війська. 4-та югославська армія разом зі словенським 9-м корпусом захопили Трієст 1 травня 1945 року. 2-га дивізія 8-ї британської армії прибула наступного дня. Німецькі війська здалися новозеландцям. Югославські солдати залишили територію 12 червня 1945 року, згідно з угодою між Югославією і західними союзниками, досягнутою 12 травня.

Створення держави ред.

10 лютого 1947 року був підписаний мирний договір з Італією про створення вільної території Трієста. Офіційними мовами вважалися словенська й італійська. Територія була розділена на дві зони: зона А, яка мала площу 222,5 км² і 262406 мешканців, включаючи Трієст, — була під владою британських і американських військ, і зона B, яка мала площу 515,5 км² з 71000 мешканцями, включаючи північно-західну частину Істрії, — під владою Югославської народної армії. Територія, таким чином, ніколи не була реальною незалежною державою. Попри це, її офіційний статус дотримувався й карбувалась її власна валюта.

Поділ ред.

1954 року був підписаний Меморандум про взаєморозуміння в Лондоні. Він передавав зону А (з Трієстом) цивільній адміністрації Італії, а зону B — до Югославії. У 1975 підписаний в Озімо Озімський договір остаточно розділив колишню вільну територію Трієст між Італією та Югославією.

Зона А відповідає нинішній італійській провінції Трієст, а зона B зараз поділена між Словенським Примор'ям і хорватською Істрією.

Демографія ред.

Наприкінці 1940 і в роки після поділу території до 40 тис. осіб (в основному італійці) вирішили покинути югославську зону B й перейти до зони А або Італії з різних причин: деякі з них були залякані, інші — просто воліли не жити в Югославії. В Югославії цих емігрантів називали optanti (що перекладається як вибір), тоді як вони називають себе esuli — вигнанці. До 14 тис. італійців залишилися в югославській зоні, що зараз є частиною Словенії й Хорватії.

Див. також ред.

Джерела ред.