Вікіпедія:Перейменування статей/П'яндж → Пяндж
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
П'яндж → Пяндж, П'яндж (річка) → Пяндж (річка)
Учора стаття була перейменована з Пяндж на П'яндж, оскільки така версія зафіксована в УЛІФі. Проте виходячи з ВП:ІГО пропоную перейменувати у зворотній бік, оскільки це той випадок, де є суперечності між авторитетними джерелами: УРЕ, наприклад, має Пяндж без апострофа. За ухваленим нами правилом (точніше, порадою) перевага надається ближчому до оригіналу варіанту. Таджицькою (найбільш уживаною мовою в регіоні, де знаходиться об'єкт, оскільки витік річки саме в Таджикистані) Панҷ, вимова [pændʒ], апострофа там однозначно нема, додатковим підтвердженням може бути спідьне походження географічних назв Пяндж та Пенджаб. Крім УЛІФа, фактично жодного джерела на варіант П'яндж знайти не вдалося, лише Укрінформ використовує цю версію, але водночас він використовує і варіант Пяндж. Версії Пяндж надає перевагу, зокрема, МЗС України, офіційні постанови (хоч вони й виключені зі списку джерел), провідні україномовні ЗМІ — NickK 15:16, 14 травня 2009 (UTC)
- Проти. Словник дає П'яндж. До того ж ви пишете про оригінальну вимову Панҷ, але ж там П тверде. Так само в українській воно тверде. До того ж після губних часто вживається апостроф. А щодо спільного походження, то у Владимира і Володимира-Волинського також походження спільне, але називаємо ми їх по-різному.--Анатолій (обг.) 20:05, 14 травня 2009 (UTC)
- Так там дві різні мови, тут походження з однієї й тієї ж мови — NickK 20:36, 14 травня 2009 (UTC)
- Як з однієї? Ти глянь на карту: де Пенджаб, а де Таджикистан.--Анатолій (обг.) 20:43, 14 травня 2009 (UTC)
- Так там дві різні мови, тут походження з однієї й тієї ж мови — NickK 20:36, 14 травня 2009 (UTC)
- ЗаСпеціально для Ahonc, обидві назви з фарсі, які тобі потрібні докази? Я привів транскрипції і написання за фарсі обох назв (Обговорення:П'яндж (річка)). До речі подивись на мапу де Владивосток, а де Калінінград, там не розмовляють за російською? --Zvr 06:45, 15 травня 2009 (UTC)
- Владивосток і Калінінград в Росії, а Пенджаб узагалі в Індія та Пакистані. Там своя мова — пенджабі.--Анатолій (обг.) 10:11, 15 травня 2009 (UTC)
Panjab' (перс. پنجاب), from the Persian panj-ab, "five waters"[1] (c.f. ap-)
- ↑ Singh, Pritam (2008). Federalism, Nationalism and Development: India and the Punjab Economy. London; New York: Routledge. с. 3. ISBN 0415456665.
Маю сподівання так достатньо?
- Якщо обидві перекладати з фарсі, може воно й так, а якщо взяти таджицьку і пенджабі (адже у випадку з Владимиром і Володимиром-Волинським у нас різні країни і різні мови; тут так само)?--Анатолій (обг.) 11:22, 15 травня 2009 (UTC)
- Згідно посилання, що я навів Пенджаб саме з фарсі, Пяндж є навіть наразі на терені Таджикистану, (а сама назва таджицької мови фарси́-тоджики). Тоджики — лишилось від арабів, значить вояка. З часів спроби завоювання арабами Дешт-Ы-Кипчак. Залишки арабів входять в склад казахського Старшого Жуза як рід Кожа.--Zvr 11:46, 15 травня 2009 (UTC)
- Якщо обидві перекладати з фарсі, може воно й так, а якщо взяти таджицьку і пенджабі (адже у випадку з Владимиром і Володимиром-Волинським у нас різні країни і різні мови; тут так само)?--Анатолій (обг.) 11:22, 15 травня 2009 (UTC)
- Проти. Ангумент про звук æ не проходить, бо тоді було б Пендж. А українській мові пя не властиво. Ми говоримо хор П'ятницького і т.д. УЛІФ правий. --Дядько Ігор 06:50, 15 травня 2009 (UTC)
- Український мові не властиво й Сі, а як Вам Сідней?--Zvr 06:55, 15 травня 2009 (UTC)
- Дивне твердження, сірка, сірко, сірник, сірий, сіно, сільський. --Дядько Ігор 08:26, 15 травня 2009 (UTC)
- Правило дев'ятки Вам знайомо?--Zvr 11:12, 15 травня 2009 (UTC)
- Так правило дев'ятки діє для загальних назв, а ми говоримо про власні.--Анатолій (обг.) 11:19, 15 травня 2009 (UTC)
- Сиракузи, Сирія, Сицилія, Хіба це не з правила дев'ятки? Подивись ліпше там є навіть підзаголовок Географічні назви--Zvr 11:52, 15 травня 2009 (UTC)
- Це просто усталені назви. Їх небагато. Зазвичай пишеться Сі (Сідней, Сірак'юс (місто в США), Сінгапур, Сінийджу, Сінін тощо.)--Анатолій (обг.) 16:29, 15 травня 2009 (UTC)
- Достатньо часто можна побачити й почути «Сидней» і «Сингапур», тож назви поступово йдуть у напрямку «си» --Drundia 23:48, 16 травня 2009 (UTC)
- Вот і добре ти визнаєш, що сталого правопису немає, а тому в цьому ж правилі є маленька примітка (перечитай ще раз) згідно з традиційною вимовою. Що і варто зробити. Ти більше, що ти скажеш, про Пярну. P.S.Оригинал Пянджа [pændʒ]. Де апостроф??--Zvr 18:00, 15 травня 2009 (UTC)
- А де там я? За вашою логікою треба Пенджаб перейменувати на Пянджаб, бо «походить від одного й того самого слова».--Анатолій (обг.) 18:24, 15 травня 2009 (UTC)
- Це просто усталені назви. Їх небагато. Зазвичай пишеться Сі (Сідней, Сірак'юс (місто в США), Сінгапур, Сінийджу, Сінін тощо.)--Анатолій (обг.) 16:29, 15 травня 2009 (UTC)
- Сиракузи, Сирія, Сицилія, Хіба це не з правила дев'ятки? Подивись ліпше там є навіть підзаголовок Географічні назви--Zvr 11:52, 15 травня 2009 (UTC)
- Так правило дев'ятки діє для загальних назв, а ми говоримо про власні.--Анатолій (обг.) 11:19, 15 травня 2009 (UTC)
- Правило дев'ятки Вам знайомо?--Zvr 11:12, 15 травня 2009 (UTC)
- Дивне твердження, сірка, сірко, сірник, сірий, сіно, сільський. --Дядько Ігор 08:26, 15 травня 2009 (UTC)
- Ну є ж у нас, скажімо, місто Пярну — NickK 16:39, 15 травня 2009 (UTC)
- Так там в оригіналі ä.--Анатолій (обг.) 17:33, 15 травня 2009 (UTC)
- Український мові не властиво й Сі, а як Вам Сідней?--Zvr 06:55, 15 травня 2009 (UTC)
За жодних слідів апострофа у назві нема--Deineka 13:40, 15 травня 2009 (UTC)
Проти Словник + Навіть в італійській і польській, яким властиве м'яке п, ми звикли ставити апострофи (Алано-ді-П'яве і П'яст), а тут п тим більше тверде. --Friend 18:51, 15 травня 2009 (UTC)
- Це проблема запозичення таджикського топоніму через російську пову. Топонім П-н-чш або ж П-н-дж досить поширений на південно-східних кордонах розселення носіїв індо-арійських мов: Панджшер, Панчері, Пенджаб й таке інше (як саме Д-н в гідронімах України: Дон, Дінець, Дніпро, Дністер, Дунай). «Я» з'являється лише у росіян для цієї річки, так вона прижилася й у нас. Безперечно пропозиція писати «П'яндж» вірна за нормами української вимови, але треба зважати на історичну традицію, якщо в Енциклопедії Українознавства (доречі ніхто не дасть посилання на її ураїномовний сайт — загубив закладку) такого саме написання немає, то я особисто ніде в україномовному картографічному матеріалі ніколи не зустрічав. Тому вигадувати велосипед, мені здається недоречно. --Dim Grits 13:13, 16 травня 2009 (UTC)
- До речі :-) Пенджаб теж пишеться через апостроф П'ятиріччя! --Dim Grits 13:16, 16 травня 2009 (UTC)
- Проти У якості альтернативи (безапострофної) можу запропонувати «Пандж», або «Пендж», а от усяких там безапострофних пя, вя, мю, бю нам і так вистачає. Тим більше що згідно з правописом апостроф не пишемо коли «я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у» — де ви там бачите пом’якшення попереднього приголосного у [pændʒ]? Тобто причиною не писати апостроф є наявність пом’якшення, а ніяк не відсутність йотування. --Drundia 23:48, 16 травня 2009 (UTC)
- І взагалі та транскрипція відноситься скоріше до англійської вимови, враховуючи де воно написане в англійській Вікіпедії. Інтервікі пишуть по-різному, а з того що є у Вікіпедії про таджицьку мову я розумію що оригінальна вимова найбільш точно передається як «Пандж» --Drundia 03:33, 17 травня 2009 (UTC)
- підсумок пропозиція не підтримана--Deineka 02:44, 26 травня 2009 (UTC)