Вікіпедія:Перейменування статей/Ждун → Почекун

ЖдунПочекун ред.

--A1 (обговорення) 19:57, 16 лютого 2017 (UTC)[відповісти]

  •   Проти Стаття була створена на українських джерелах, які суцільно називали твір «Ждуном». Досі в мережі такі джерела переважають. На момент створення статті варіант «Почекун» іще не з’явився чи не був поширений, щоб його можна було підтвердити джерелами, наступного дня додали варіант «Чекун», а вже потім малограмотні користувачі почали дивуватися, чи є в українській дієслово ждати. Кілька мовних міркувань. Ждати — українське дієслово давнього походження, чекати — полонізм. Префікс по- додає відтінок нетривалості, що напевно ніколи не зробив б «почекуна» мемом. Коли/якщо в Дніпр(опетровську) поставлять Ждуна, доведеться або знову повертати назву, або мати у Вікіпедії чергове роздвоєння. А весь жах цієї пропозиції в нерозумінні того, що «Почекун» завжди вторинний, не замінює «Ждуна», а підкреслює вторинність, бо на питання, чого «Почекун»? є тільки одна відповідь — бо був «Ждун», а вже від нього відштовхнулися. Maksym Ye. (обговорення) 04:34, 19 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
    • Чекати не полонізм. Існує купа хибних русизмів і хибних полонізмів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:21, 24 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
    • @Maksym Ye.: «Очікування» — теж полонізм? «Ждання»? --Lexusuns (обговорення) 05:10, 25 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
      • Попри те, що етимологічно чекати виводять з праслов’янських часів, як і ждати, в сучасній українській це напевно полонізм, з усіма похідними, з огляду на те, що в наших джерелах поява зафіксована досить пізно, тільки з XVI ст., а ще додати керування чекати на. Шевченко, скажімо, не вживав чекати узагалі. Ще приклади з класичної літератури: «...а то вона чує на собi їх гаряче зiтхання, їх нетерпляче ждання» (Панас Мирний), «Ждання i ждання в черзі — без просвітку; на стоптаному снігу» (Василь Барка), «душевне тоскно-жагуче ждання, ждання того, що може ніколи й не статись» (Олесь Гончар)... Леся Українка, Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Павло Загребельний та інші, та інші. Що особливо дивує, тут пуристи готові навіть змиритися з префіксом по-, що його в усіх інших випадках фанатично замінюють на за-. Maksym Ye. (обговорення) 06:33, 25 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
  •   За. Цей русизм вже витіснили з інфопростору.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 24 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
  •   Проти ще Зачекун або Чекун… ні в якому разіAibolytt (обговорення) 17:23, 24 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
  •   Проти типовий рагулізм і бажання бути не таким як всі, особливо не таким як москалі. Найпопулярніша версія саме ждун. Почекун зазначити в саій статті August (обговорення) 18:27, 25 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Це не зовсім рагулізм, радше пуризм. Щодо «почекуна», то він зазначений у статті.--Viiictorrr (обговорення) 19:01, 25 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
Пане, подивіться на горішні дописи. Там купа прикладів з нашої літератури і фолькльору. Той факт, шо росіяни «привласнили» собі слово не означає, що воно — російське.--Viiictorrr (обговорення) 21:05, 26 лютого 2017 (UTC)[відповісти]
@Artem.komisarenko: майже сотня народних пісень, де мати чи дівчина ждала теж на суржику? --Ілля (обговорення) 21:08, 26 лютого 2017 (UTC)[відповісти]

Попередній підсумок ред.

Розглянемо деякі аргументи.

1a. Українці адаптували саме як "почекун" (A1)
1b. "Ждун — то російською та на суржику" (artem.komisarenko), "русизм вже витіснили з інфопростору" (ЮеАртеміс).
1c. Стаття була створена на українських джерелах, які суцільно називали твір «Ждуном». Досі в мережі такі джерела переважають (Maksym Ye)
1d. почекун популярніший за інші варіанти (Sasha1024)
1e. Тут мається на увазі, що це русизм лише в сенсі цієї статуї-істоти. Ця назва запозичена - заперечувати це безглуздо.

Олександр Авраменко. Сьогодні ми з’ясуємо, чи є в нашій мові слово "ждати" – експрес-урок: "ждати" - давнє українське слово, глибоко вкорінене у нашу мову, його використовували Тарас Шевченко, Василь Симоненко, Ліна Костенко.

Є низка слів з цим коренем. До слів, утворених від "ждати", тепер також належить неологізм "ждун".

Ніколи ще на моїй пам'яті деякі диктори та журналісти не робили стільки мовних помилок, як нині. Ми маємо покладатися лише на тих, хто добре знає мову.

2. Вислів August (про рагулізм)

по формі (суть можна висловити інакше) є агресивним порушенням ВП:НО, образою. Під час російської агресії та триваючої національно-визвольної революції можна зрозуміти тих, хто не бажає чути слів, хоч трохи схожих на російські, тим більш запозичення. Не ображати, переконувати. Для переконування тепер є такі ВП:АД, як

  1. критика Вікіпедії Оксаною Забужко у фейсбуці 30 січня: Автори гасла в Вікіпедії вочевидь вибирали слово, дбаючи не так про точність смислу, як про те, щоб було "несхоже на російське" ... це діагноз, і дуже серйозний. А хвороба в цілому зветься - русифікація, так, та
  2. принцип Авраменка (з 44-ї сек.): Не варто дарувати наші слова мовам-сусідам. Адже мова - це наш духовний скарб.

Пропоную нейтральний і водночас, на мій погляд, найбільш обґрунтований варіант.

Основний задум авторки: «мій персонаж — свого роду невдалий експеримент», гібрид штучної людини (гомункул) та африканського слона (loxodonta).

Ні ждун, ні почекун не несуть значення «свого роду невдалий експеримент». Тому єдино точна назва статті, як запропонували Sasha1024, ЮеАртеміс та Lexusuns - взяти оригінальну назву, яку дала авторка, homunculus loxodontus. Так у інтервікі (крім російської), хоча для голандської, англійської, вірменської, азербайджанскої мов ця латинська назва так само чужомовна, як і для української.

На цю назву природним є посилання із статті Гомункул (у розділі "див. також").

Зробити ждун та почекун перенаправленнями. "Чекун" відкидаємо, бо схожий на чекушку.

Юрій Дзядик в) 17:17, 5 березня 2017 (UTC).[відповісти]

Нащо ви себе накручуєте? Лишіть як є, проти й так більше, ніж за, та й обґрунтування цілком адекватні. --Viiictorrr (обговорення) 17:32, 5 березня 2017 (UTC)[відповісти]

Підсумок ред.

Оскільки обидва слова є неологізмами, і обидва походять від українських слів "ждати" й "чекати" відповідно, аргументи про "українськість" є абсолютно нерелевантними. Оскільки статтю було створено на українських джерелах, де переважав варіант "ждун", і оскільки він і зараз переважає, тоді як варіант "почекун" не усталений і має такі варіації як "чекун" і "чекайло", рішення - не перейменовувати. Латинську назву у вступі треба виділити жирним, оскільки вона офіційна, але при наявності україномовних назв, навряд чи може бути основною назвою статті.

Натомість якщо згодом назва "Почекун" набере більшої популярності та усталиться в україномовних джерелах, статтю можна буде перейменувати. Поки що я побачив поширення цієї назви лише на основі однієї новини про візит "Почекуна" до Верховної Ради.--Piramidion 19:23, 5 березня 2017 (UTC)[відповісти]

А чому не латинську назву?--ЮеАртеміс (обговорення) 22:24, 5 березня 2017 (UTC)[відповісти]
Тому що є українська. Я б вибрав латинську назву як офіційну, але стаття в перспективі може описувати не лише пам'ятник, а й мем. Ну й колись зі мною вже сварилися за те, що я записував назви об'єктів на поверхні Марса латинською, тепер доводиться все перекладати навіть якщо жодного україномовного джерела немає на цю тему.--Piramidion 00:02, 6 березня 2017 (UTC)[відповісти]